Вибачте, що вже кілька днів не було повідомлень, але я був надзвичайно зайнятий і трохи виснажений в останні дні.
Перш ніж ви запитаєте мене ще раз про непоставки західних бойових літаків в Україну, або про будь-який можливий український контрнаступ, будь ласка, зробіть це для себе і подивіться моє інтерв'ю з Людмилою Немирею на UKRLIFE.TV:
Але, давайте рухатися далі, тому що є багато чого, про що потрібно повідомити, аби бути в курсі подій. Настільки багато, що це можна вважати "частиною 1" мого останнього оновлення.
Ракетна війна. Тільки факти
Близько 04.00 ранку 28 квітня Ту-95 ВКС випустили по Україні 24-26 крилатих ракет Х-101 і Х-555. Одна з них, схоже, вийшла з ладу і влучила у щось на території Польщі, на щастя, не спричинивши жертв чи матеріальних збитків. Змушує замислитися, як це могло статися,
а) як не-стелс-ракеті дозволили летіти так глибоко в Польщі, а "половина НАТО" спостерігала за цим і нічого не робила, і
б) де тепер Трамп може поскаржитися (на Fox News, звісно) на цю атаку на країну НАТО?
Гадаю, я не отримаю жодної корисної відповіді на такі питання...
Так чи інакше... Українці стверджували, що збили 21 чи 23 інших, плюс два БПЛА, які підтримували цей удар (більшість із них над півднем України). Однак одна з російських ракет влучила в житловий будинок в Умані, в результаті чого загинуло щонайменше 22 цивільні особи, у тому числі цілі родини... Інша влучила у місті Дніпро, вбивши двох людей, а третя десь у районі Києва, поранивши одну людину.
Рано-вранці 1 травня (близько 02.30) дев'ять Ту-95 і два Ту-160 запустили чергову серію з 18 крилатих ракет Х-101 і Х-555. У ПСУ заявили про збиття 15 із них, але щонайменше дві все ж влучили у щось. Одна з них – у хімічний завод, де зберігалися 38 старих міжконтинентальних балістичних ракет РТ-23 радянських часів (очевидно, українці утилізували їхні 1800 тонн твердого ракетного палива). В результаті пожежі було пошкоджено багатоквартирний будинок, 25 приватних будинків, 6 шкіл і 5 магазинів. Крім того, протягом останніх трьох днів вони безладно обстрілювали Херсон (місто), в результаті чого загинув не один десяток мирних жителів.
3 травня росіяни випустили серію із 26 "Шахедів-131/136": українці заявили, що 21 з них було збито, але один влучив у склад паливно-мастильних матеріалів у Кропивницькому.
Українці ж завдали низку ракетних ударів та ударів БПЛА в глибокому російському тилу.
25 квітня вони застосували реактивні системи залпового вогню "Град" і HIMARS для удару по ешелону з боєприпасами в Маріуполі (що призвело до значних руйнувань). Рано-вранці 29 квітня завдали удару по великому складу пального у бухті Козача (східний Крим). 30 квітня влучили в готель, який використовувався як передовий штаб одного з підрозділів 58-ї загальновійськової армії. 1 травня вдарили по невідомих цілях у Токмаку і Михайлівці, а потім по великій нафтобазі під Севастополем, підпаливши чотири цистерни з 4 000 тоннами пального в кожній. 2 травня завдали удару по тренувальній базі російських військ за межами аеропорту Сімферополя (Крим), а також по ще одному складу ПММ, цього разу на Таманському півострові. Нарешті, минулої ночі чотири українські безпілотники атакували авіабазу у Брянській області: два були збиті, ще два влучили, пошкодивши, за словами росіян, один транспортний Ан-124.
Повітряна війна. Тактичний рівень
зсрф продовжують кампанію з поєднання тактичної авіації, озброєної планерними бомбами УМПК та/або керованими бомбами "Грім", із БПЛА і наземними високоточними керованими боєприпасами для нанесення ударів по до 20 цілях уздовж лінії фронту на день. Тут представлено кілька відео, на яких показані авіаудари ВКС по ЗСУ у Вугледарі, які було здійснено у квітні:
Перше. Друге. Третє. Четверте. П'яте.
...Очевидно, всі вони були випущені з літаків Су-34, з полігонів, у координації з операціями БПЛА.
Судячи із цієї статті, здається, що вони зараз розгортають дві версії планерних бомб калібру 500 кг: УПМК і МПК – і це на додаток до керованих боєприпасів "Грім", плюс щось на кшталт російської "бомби малого діаметру" і набагато важчі, хоча і складніші, а тому рідкісніші УПАБ-1500.
Навіть якщо до 50% УМПК/МПК (та інших найновіших російських озброєнь) мають несправності після випуску, як дехто стверджує, я не сумніваюся, що ці повітряні удари є серйозною проблемою і залишатимуться нею, якщо ЗСУ не посилять свою протиповітряну оборону системами, здатними перехоплювати літаки з дальності близько 80-90 км, і не розгорнуть достатню кількість засобів постановки перешкод ГЛОНАСС і GPS на передових позиціях (для достатнього блокування функціонування російських керованих боєприпасів).
Окрім стаціонарних цілей, росіяни також заявили про знищення кількох українських засобів протиповітряної оборони, в тому числі однієї пускової установки 5П85С (ЗРК С-300):
...потім ще один із їхніх "Ланцетів" тут, ще один (знову з "Ланцетів"), а тут ще одне відео згорілої 5П85С. Крім того, вони заявили про удар "Шахед-131/136" по українському ЗРК "Бук", а також про удар "Ланцетом" по ЗРК "Оса-АКМ".
Звичайно, цілком можливо, що це щось на кшталт "колекції відеозаписів, зроблених за останні 5-6 місяців", але це також свідчить про їхні поточні пріоритети (так, і щоб переконатися, чому я наполягаю на тому, щоб називати їх "Шахед", тобто їхньою оригінальною іранською назвою, а не російською "Герань": вони виробляються в Ірані).
Крім того, залежно від ділянки фронту, про яку йдеться, ВКС завдають 6-10 звичайних ударів "насипай і молися", насамперед по українцях у районі Бахмута.
У свою чергу, є щось на кшталт твердження, що ПСУ віддячили, вперше застосувавши JDAM-ER зі своїх винищувачів-бомбардувальників для того, щоб підірвати російські війська в кількох будівлях Бахмута. Судячи зі сили вибухів: так, безумовно, це були великі боєголовки. Набагато більші, ніж артилерійські снаряди калібру 155 мм. Один навіть пролетів крізь вищу будівлю і здетонував всередині іншої, приблизно на 100 метрів далі за своєю траєкторією. Я ще не впевнений, чи це була дійсно JDAM-ER повітряного базування, чи "просто" GMLRS (наземна версія JDAM). Я не бачив жодних фотографій літаків ПСУ, модифікованих для їх перевезення.
"Натомість" кілька днів тому з'явилися перші світлини, на яких зображено некеровані ракети Zuni калібру 5 дюймів (127 мм) американської розробки поруч із Су-25 ПСУ. Примітно, що пускові установки для них "замазані". Наскільки нам відомо, США оголосили про постачання 4 000 таких ракет ще в січні. Очевидно, що вони прийшли разом із відповідними пусковими установками, а ті були пристосовані до Су-25 ПСУ. Нічого страшного, адже бомбові кайдани на опорних пунктах такого типу з самого початку були спроєктовані так, щоб їх можна було пристосувати для розміщення боєприпасів західного виробництва. Це було зроблено тому, що Радянський Союз планував, у разі великої війни з НАТО, використовувати захоплені західні боєприпаси.
МіГ-29 ПСУ, пристосовані для використання AGM-88, все ще регулярно наносять удари по російських системах ППО, хоча ця ракета мала дивну траєкторію польоту. HARM має фактично "стати балістичною" після запуску, якщо тільки ціль не знаходиться дуже близько.
Безумовно, ВКС можуть вести наступ лише завдяки тому, що вони підтягнули свої системи ППО та радіоелектронної боротьби дуже близько до лінії фронту. Не дивно, що за останній тиждень ПСУ вдалося вивести з ладу принаймні кілька пускових установок російських С-300 та інших ЗРК.
Питання, пов'язані з повітряною війною. Чому ніхто не хоче захистити українські винищувачі?
...що повертає мене до питання поставок західних винищувачів-бомбардувальників в Україну, яке так часто обговорювалося (і, до речі, мною близько тижня тому).
Гаразд, очевидно, що Захід не хоче постачати жодного зі своїх позолочених винищувачів-бомбардувальників. Але чому б не поставити системи, які б принаймні підвищили живучість українських винищувачів-бомбардувальників?
Як, наприклад, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ)?
Ось хороший приклад. Зрозумівши, що їм доведеться зіткнутися із західною авіацією у відповідь на вторгнення в Кувейт, ще у 1990 році іракці адаптували французькі блоки РЕБ Remora (спочатку розроблені і поставлені для використання на винищувачах-бомбардувальниках Dassault Mirage F.1EQ ВПС Іраку) до своїх МіГ-23МЛ і МіГ-29 (докладніше див. такі книги, як "МіГ-23 "Батіг" на Близькому Сході" і "В пазурах у "Кішки").
Можливо, іракці не змогли зробити це з більшістю своїх МіГів, просто тому, що у них не було багато "Ремор". Проте у тих кількох випадках, коли вони це робили, це викликало певне збентеження з боку Сполучених Штатів. Можливо, один МіГ-23МЛ, оснащений "Реморою", був збитий F-15 ВПС США десь через одну-дві години після початку війни 1991 року, але: він був збитий, коли ракета ще не була активна, лише через кілька секунд після зльоту (і впав всього за 4 000 м від кінця злітно-посадкової смуги), і офіційні ВПС США до сьогодні "впевнені", що це був саме "Міраж F.1" – через його електронні випромінювання. Справа в тому, що це був єдиний МіГ, обладнаний таким чином, який був збитий під час тієї війни. Всі інші екземпляри пережили ту війну. Завдяки "Реморам", які вони несли. Тому що, як відомо ще з часів попередньої ірано-іракської війни (1980-1988 рр.), "Ремори", як правило, призводили до того, що така зброя, як AIM-7 Sparrow, промахувалася на 15-30 метрів…
Інше, схоже питання: чому на українських МіГах і Сушках не встановлюються буксирувані хибні цілі? Під час одного з половинчастих випробувань, проведених ВПС США принаймні десять років тому, чотири F-15 "збили" одну і ту ж буксирувану мішень близько 7-8 разів, але не змогли влучити в безпілотник, який її буксирував...
Однак, у випадку з Україною… Ми не бачимо, щоб щось подібне відбувалося.
Чому?
Я місяцями про це мовчу, а тим часом... ну, час іде, українські літаки збиваються, пілоти гинуть.... Отже, не можу не запитати: як так сталося, що нікому з "незалежно мислячих" (і не тільки) суперрозумних інженерів, техніків, генералів тощо в Україні чи НАТО не прийшла в голову ідея адаптувати одну із західних ECM-систем до українських літаків?
А як щодо блоку перешкод ALQ-131, який широко використовується ВПС НАТО?
Це ще більш важливо з огляду на те, що:
a) ПСУ гостро потребують систем самозахисту для своїх бойових літаків (насправді, ця потреба назріла щонайменше 12-13 місяців тому, якщо не швидше), і
б) чи не втратила ПСУ жодного МіГ-29 або Су-27 над контрольованими росією частинами України з перших днів цього вторгнення? (Навіть якби будь-який з її літаків був оснащений західною системою радіоелектронної боротьби, небезпека того, що вони будуть збиті і потраплять до рук росіян, була б мінімальною).
Очевидно, одним із виправдань є те, що хоча фізично прикріпити таку капсулу до будь-якого МіГа чи Сухого було б легко, керувати нею – це зовсім інша справа. Найважливішим питанням було б питання живлення. "Ремора", наприклад, була "простою" в цьому відношенні. Система живлення була встановлена всередині її жорсткої точки: отже, не було потреби в електропостачанні від літака, який її перевозив. Але... за 14 місяців цієї війни нікому ані в Україні, ані на Заході не спало на думку розробити щось подібне, скажімо, для ALQ-131, щоб можна було адаптувати її до українських МіГ-29, Су-25 чи Су-27?
Ні. Замість цього всі несамовито теревенять про "майбутній український контрнаступ" – і то так, що навіть російські соціальні мережі переповнені відповідними розмовами...
"Захоплююче".
Далі буде...
