Hyundai Rotem: якість vs ментальність. Хто кого?...
Євро-2012 минуло і шум навколо швидкісного залізничного сполучення новими потягами фірми Hyundai стих. Але мою цікавість я задовольнив лише кілька днів тому.
- Добридень! Скажіть, будь ласка, чи ті поїзди "Інтерсіті" ще їздять? – питаюсь в касі.
- Так! Кожного дня! Привітно відповідає тітонька, із помітним запалом в очах.
- Ну тоді дайте мені квиточок, з Києва до Львова на оцей, вечірній. Я би хотів місце біля вікна у вагоні другого класу.
- Прошу. Відправлення – Київ місто, 18.20. У Львові 23.15. Дай Бог, щоб він не спізнився…
Після цих слів я отримав залізничний квиток, що нічим не відрізняється від звичних. Тільки от заплатити довелося 260 грн. (Виявилось, що це максимальна вартість за другий клас. Мені пояснили, що ціна коливається, залежно від дня, та пільг. В середньому квиток у вагон другого класу коштує 215 грн.) Пройшло два дні, і ось я виходжу з метро «Вокзальна» і рухаюсь до платформи. Не те, щоб я хвилювався, але кількість негативних повідомлень в ЗМІ та останні слова жінки в касі вимальовували в голові підозрілий знак питання…
А далі було приємне здивування. Але не в банальній площині пафосу і дизайну. Справа трохи в іншому. Ззовні потяг не виглядає особливо. Він, звісно, вирізняється між радянських тепловозів і електричок, але далеко не нагадує японські чи німецькі швидкісні експреси, схожі на ракети.
Та й середина не була для мене великим відкриттям, адже я трохи наїздив кілометрів європейською залізницею. Вже за перші кілька хвилин подорожі я усвідомлюю, що мені тут справді ЗРУЧНО і КОМФОРТНО.
Зручне крісло, цілком достатньої ширини, що суттєво розкладається, але не звужує простір ззаду.
Окремий вішак для верхнього одягу, окреме точкове світло для кожного пасажира, поручні на зручній висоті, підставки під ноги.
Вагон просторий. Під час руху потягом не "хитає як у шторм", про що писали у ЗМІ. Якщо порівнювати з купейним вагоном, то взагалі повний штиль. Також тут набагато тихіше.
З технічних особливостей мене найбільша вразила поличка, що розкладається над колінами.
Вона не просто для кави, чи канапки, там влазить повноцінний лептоп, і зважаючи на те, що для кожного пасажира передбачена окрема розетка, ваше крісло стає справді зручним робочим місцем. Наприклад, у шведських і голландських міжміських потягах полички у два рази вужчі.
Крім полички є повноцінна підставка під горнятко, таким чином ви маєте де поставити напій, навіть якщо розклали великий лептоп.
По всьому периметру вагону є широкі полички для багажу + окреме відділення для великогабаритних торб при вході. Про сенсорні двері і повноцінні туалети з дієвою сушкою і водопостачанням навіть не буду довго писати. Їх по два у вагоні. Вони зручні, чисті, мають індикатор зайнятості. І вони працюють.
Приємним додатком є інформаційно-розважальне табло, де крутять мультики, показують швидкість руху, температуру і час. Максимальна швидкість, яку я бачив під час цієї подорожі була 161 км. Середня - десь 120. Таких екранів у вагоні 4. Також у вагоні є WIFI, правда об’єктивно не напишу про швидкість і якість, бо в мене цікавий телефон, що не зі всіма мережами дружить.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У швидкісних поїздах буде інтернет
Однак інші пасажири казали, що все ок, і працює гарно.
Приємним додатком є журнал – реклама + розважуха + вкладка з правилами безпеки!
Там є розклади руху, ціни, меню. Зроблено досить якісно. Тішить українська мова. Такий звичний місячник, як в літаках. І ще – все в потязі виглядає новесеньким, попри те, що він робить по два рейси на день починаючи з червня 2012 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший досвід їзди на Hyundai: "Я попав на гроші"
А тепер найголовніше – персонал. (Я не планував робити це огляд, тому не сфотографував нікого з персоналу. Страшне шкодую...) Якби хтось з персоналу, заговорив до мене англійською, я б точно задумався, а чи я, часом, не їду з Лондона до Парижу?! Уявіть собі типових стюардес, що ходять між кріслами по українському потязі з візочком, і пропонують вам каву з печеньком. При цьому усміхаються і справді ставляться до вас як до клієнта. Та мені тепер страшно подумати про пишнотілу провідницю плацкарту, що розносить по напівтемному вагону пиво і простирадла…
- Ваш квиток, будь ласка! - Підійшов привітний хлопчина-контролер з красивим бейджиком
- Прошу, - простягаю я йому.
- Дякую. Візьміть. Щасливої дороги!
Протягом всієї подорожі повз мене з півдесятка разів проходили дівчата, забираючи у пасажирів сміття і питаючись чи все гаразд!!!! Це просто обвал логіки! Ну можуть, якщо хочуть!! Це мене вразило найбільше! Ставлення!!!
В результаті 18.10 я вийшов з метро, а в 23.30 я вже був вдома. Так, я готовий платити за це 25 євро. Тепер, я готовий повірити в те, що українці можуть усвідомити, що таке сервіс і як з ним поводитись. Я говорив в червні і повторюю тепер, що вважаю ці потяги одним з найбільших кроків вперед для України за останні роки.
Цікавий нюанс полягає також в тому, що потяг був заповнений менш ніж на половину. Контролери не заперечували якщо хтось займав не своє місце, вибираючи пусту пару чи трійку крісел. На запитання "чи так завжди?" "стюардеса" відповіла, що буває по-різному. В п'ятницю потяг майже повний, але вільні місця є завжди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Hyundai нарощує попит: пасажиропотік зріс на 3-9%
Хочу зазначити, що я особисто зовсім не зацікавлений в PR цієї справи. Я просто викладаю враження. Очевидно, що я пишу про все з погляду звичайного пасажира. Я не знаю нюансів купівлі цих потягів, я усвідомлюю, що на цьому хтось, можливо, добре заробив, чи заробляє. Я усвідомлюю, що для когось це задорого. Графік "Інтерсіті" Львів-Київ (7.00-11.55), Київ –Львів (18.20-23.15), я усвідомлю, що це не варіант, якщо вам потрібно бути в Києві вранці. Я усвідомлюю, що людям, котрі носять ХХХL у тих кріслах може буде менш зручно ніж мені. Я усвідомлюю, що мені могло пощастити з персоналом, настроєм, погодою… але, курде, я не пам’ятаю коли я востаннє був справді задоволений наданими мені послугами в Україні!!!
І головне, я давно вважаю, що ми звикли економити не там де треба. В нас народ платить близько 100 грн за задрипаний плацкарт і по дорозі випиває пива і горілки ще на сотню, а потім кричить, що 215 грн це дорого за швидку і комфортну мандрівку до Києва…
Оригінал: romanbaluk.livejournal.com
