Як за вартістю мобільного телефону визначити кількість здорового глузду в голові його власника
"Лоран рассказывает, что из-за насмешек ей пришлось переехать из “Кукуево” - так ее друзья и знакомые называют спальный район Позняки - в центр Киева. Под влиянием хозяйки и ее окружения водитель Лоран недавно купил в кредит последнюю модель iPhone".
Деякі українці фєєрічні невиліковні ідіоти. Замість того, аби відкладати гроші, інвестувати в себе (купувати якісні книжки, пресу, відвідувати тренінги, додатково вчитися), вони залізають у борги, аби понтанутись перед такими ж хворими.
Торік на порносайтєгу я запропонував індикатор здатності людини адекватно керувати власним бюджетом - вартість його мобільного пристрою:
100% і більше від місячного заробітку — це скажені люди, які готові залізти у непотрібні борги заради можливості випендритися перед друзями та випадковими пасажирами маршрутки навороченою моделлю популярного гаджета. Їм ніколи в житті не бачити власного житла, рівень заощаджуваного рахунку у банку ніколи не підніметься вище нуля.
70-80% від заробітку — звісно, вони кращі за попередніх, але знаходяться у “зоні ризику”. Можливо, вони не настільки скажені, щоб набирати повні кишені боргів. Проте погодяться харчуватись помиями до наступної зарплати. Гонитва за модою для них - не порожній звук, хоча іноді їхній мозок відвідує здоровий глузд.
50% від заробітку — нарешті з'явились перші проблиски ощадливості. Власники мобільних пристроїв вартістю у половину місячної зарплатні не люблять відставати від трендів і потрапляти у групу ніщебродів. Тим не менш, вони готові перечекати місяць-другий, доки не впаде ціна на мажорну мобілку, або примудряються придбати бажану річ “з рук” за півціни.
25% від заробітку — можна сказати, що ми знайшли “золоту середину”. Власники гаджетів з демократичною ціною розуміють, заради чого вони купують телефон. “Двадцятип'ятивідсотковці” мають прагматичний підхід до всього в житті. Мобільний пристрій потрібен їм для оптимізації витрат та покращення необхідних можливостей. Вони платять виключно за ті функції, які їм дійсно необхідні — доступ до інтернету, обсяг пам'яті, можливість робити якісні знімки і встановлювати необхідні для роботи застосунки (applications). Однак, ця мудра людина ніколи в житті не переплатить за зайвий мегапіксель, бо вміє не лише заробляти гроші, а й ще розумно їх витрачати.
Менше 10% — аскети, інакше не назвеш. Вони проявляють унікальну здатність міняти телефони раз у п'ятирічку. І то не по своїй волі: або вкрадуть, або мобілка підло зламається, або дитина відправить її на дно унітазу перевіряти на водостійкість. Для них мобільний телефон — це передусім інструмент зв'язку, а не фотоапарат зі сховищем для фото і відео, ігрова приставка чи можливість оновити свій статус у Facebook. Окремі суб'єкти є носіями раритетних моделей (наприклад, легендарна Nokia 3310 на прізвисько “кирпич”), які ви зможете побачити лише у музеях телефонного зв'язку.
Оригінал: jesfor.livejournal.com
