Хто боїться Huawei?
Зростання китайської компанії до рангу світового лідера провокує страх кібер-шпигунства. Техно-націоналізм - це не відповідь.
Китайські компанії почали завойовувати перші місця на світовому ринку. Huawei щойно обігнала шведський Ericsson, ставши найбільшим в світі виробником телекомунікаційного устаткування. Хоча багато іноземців до сих пір не уміють правильно вимовляти ім'я компанії (деякі називають її "Гаваї", і компанія навіть випустила відео у якому людям пояснюють як говорити хва-вей), Huawei стає все більш потужним глобальним гравцем, який намагається конкурувати з найкращими на ринку.
Компанія переслідує Haier, який наразі є провідним виробником побутової техніки, крім того Lenovo наздоганяє Hewlett-Packard, як найбільшого в світі виробника комп’ютерів. Інші китайські компанії йдуть за ними.
Huawei, приватна фірма, є прапороносцем в тривалій боротьбі Китаю за західні ринки. Її засновник, Рен Женгфей, який служив інженером в Народно-визвольній армії Китаю (НВАК), спочатку не міг залучити клієнтів навіть в Китаї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому для інвесторів Індія краща, ніж Китай
Але його компанія дотримувалася стратегії Мао, яка говорить, що потрібно використовувати село, щоб оточити і захопити місто, і згодом компанія зуміла захопити зарубіжні ринки теж: в Європі вона бере участь в створенні більш ніж половини 4G надшвидких телекомунікаційних мереж, про які було оголошено, і вона стала також сильним конкурентом в галузі виробництва мобільних телефонів.
Захід стурбований тим, що мережі, які компанія будує, можуть використовуватися китайськими шпигунами для прослуховування в мирний час і можуть бути несподівано закритими у випадку війни
Компанія в даний час є бізнес-імперією вартістю $32 млрд із 140 тис співробітників і клієнтами в 140 країнах. Вона завойовує повагу, пропонуючи високоякісне телекомунікаційне обладнання за низькими цінами.
Проте, Huawei вселяє також страх - і не тільки серед своїх конкурентів. Компанія вважається дуже близькою до НВАК. Захід стурбований тим, що мережі, які компанія будує, можуть використовуватися китайськими шпигунами для прослуховування в мирний час і можуть бути несподівано закритими у випадку війни. Вони вважають, що фірма є потужною зброєю в зростаючому кібер-арсеналі Китаю.
Це думка, яку деякі уряди сприймають серйозно. Раніше в цьому році Австралія заблокувала участь компанії Huawei у роботі над створенням національної мережі широкосмугового інтернет-доступу.
Крім того, компанія стикається з протидією своїй комерційній експансії в Індії. І в Америці, де спроби компанії Huawei рости часто заходили в глухий кут, конгресовий комітет, який зосереджується на питаннях розвідки, ставить фірму під пильний нагляд.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ахіллесова п’ята Китаю
Ці підозри посилились в результаті недавньої хвилі кібератак, які повязують із китайськими хакерами.
Західні уряди також підозріло ставляться до субсидій, пільгових кредитів і щедрих експортних кредитів, які Китай витрачає на сприяння своїм передовим компаніям, в тому числі Huawei. Європейська комісія розглядає можливість відкриття розслідування.
Останні звіти вказують на зусилля спонсорованих китайською державою хакерів, направлені на здобуття цінних Західних комерційних таємниць у великому масштабі
Деякі люди вважають, що китайський уряд допомагає Huawei здобувати зарубіжні контракти, для того, щоб китайські шпигуни змогли використовувати їх мережі для все більшого контролю за світовим електронним трафіком.
До аргументів проти імпорту завжди потрібно ставитися з обережністю, оскільки ними користуються протекціоністи для того, щоб усунути своїх нових конкурентів. Тим не менш, є підстави турбуватися про безпеку в сфері телекомунікацій: останні звіти вказують на зусилля спонсорованих китайською державою хакерів, направлені на здобуття цінних Західних комерційних таємниць у великому масштабі.
Західні спецслужби також попереджають про небезпеку прослуховування і кібер-атак, тому що вони самі практикують подібні речі (яскравим прикладом є вірус Stuxnet, спрямований проти ядерної програми Ірану).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китай планує скоротити податок на прибуток іноземних компаній удвічі
Що стосується Huawei, компанія, яка управляє створенням і управлінням мереж ідеально підходить для того, щоб проникати у деякі програми і вилучати важливі дані. Навіть, якщо це і приватна компанія, яка дуже багато втратить у випадку, якщо її спіймають на шпигунстві, тотальна влада держави у китайській версії капіталізму означає, що Захід має право бути пильним.
Але заборона Huawei брати участь в тендерах для отримання комерційних контрактів є неправильною з двох причин. По-перше, економічний ефект від конкуренції з Китаєм в цілому і Huawei, зокрема, величезний. Це підвищує зростання і, отже, добробут. Дешеве, але ефективне обладнання компанії Huawei допомогло Африці здійснити свою революцію в галузі мобільних телекомунікацій.
Іншою причиною не забороняти Huawei – є маленький брудний секрет, який його зарубіжні конкуренти дивним чином забувають зазначити: майже всі тепер виготовляють своє телекомунікаційне обладнання в Китаї.
Західні компанії приховують свою власну залежність від китайських субпідрядників і від субсидій уряду Китаю
Китайські виробники та дизайнери стали невід'ємною частиною глобального ланцюга поставок телекомунікаційного обладнання. Блокування Huawei (або його китайського суперника - телекомунікаційного гіганта ZTE), надаючи перевагу, скажімо, Alcatel-Lucent чи Ericsson, може поліпшити настрій політикам.
Але це не є гарантією безпеки. Конкуренти компанії Huawei зацікавлені в роздуванні проблеми стосовно китайської компанії, проте, вони приховують свою власну залежність від китайських субпідрядників і від субсидій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Огляд Zopo ZP100, або як китайці навчились робити смартфони
Відповідь на це питання - наполягання на більш ретельній перевірці усіх, а не лише китайських фірм. Уряди повинні визначати кришталево чітко, які умови телекомунікаційні компанії повинні виконати, щоб здобути право вести бізнес в країні – такий процес перевірки бізнесу на сьогодні не діє в Америці.
Також потрібно робити більше для забезпечення того, щоб обладнання було безпечним, незалежно від того, хто його виробляє. Отже необхідно вимагати, щоб компанії повідомляли, звідки походять компоненти обладнання та програмного забезпечення, а також забезпечити проведення вибіркових перевірок коду і устаткування. Америка не має ефективної системи перевірки ланцюга поставок.
У Великобританії, навпаки, де BT (British Telecom) є великим клієнтом, Huawei створив підрозділ (працює в тісній співпраці з GCHQ – Британська розвідувальна служба у галузі телекомунікацій), що має персонал, перевірений службами безпеки, у тому числі із колишніх співробітників GCHQ, які займаються перевірками китайських компонентів до їх встановлення.
Такий контроль завдасть витрат, але він є кращим заходом у порівнянні з введеням заборони на китайські фірми, що знизить конкуренцію та приведе до зростання цін.
Huawei також може допомогти розвіяти побоювання іноземців. Непрозора структура власності компанії і потаємна внутрішня культура ведення бізнесу шкодять репутації компанії.
Компанія повинна бути набагато більш відкритою. Одним із способів досягнення цієї мети - намагатись цій закритій компанії знаходити вихід на глобальний фондовий ринок, якщо не в Америці, то, принаймні, в Гонконзі.
Більша відкритість допоможе також розвіяти реальну загрозу, яку китайські фірми, такі як Huawei представляють для Америки та інших країн: вони повинні намагатися вдосконалити свої доморощені правила ведення бізнесу.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
