Нарікання Півночі
В історичному центрі Гельсінкі у гавані можна побачити круїзні кораблі, які готові до своїх наступних подорожей. Всього лише дві години через Фінську затоку знаходиться Таллінн та Естонія. Рухаючись далі на південь, стомлений мандрівник в кінцевому підсумку досягне Афін.
Якщо Грецію вважають дивним клієнтом серед країн-боржників південної Європи, то Фінляндію - незговірливим партнером серед північних країн-кредиторів.
Країна наполягала на особливих умовах своїх вкладів у фінансові фонди єврозони, отримуючи заставу на свої позики іншим країнам, починаючи з середини 2011 року. Міністри фінського уряду уникають красномовної риторики про європейську єдність: міністр закордонних справ нещодавно викликав непорозуміння, розповідаючи, що Фінляндія має плани на випадок розпаду єврозони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фінляндія готується до розпаду єврозони
З одного боку, важко зрозуміти, чому Фінляндія така вперта. Країна процвітала протягом більшої частини десятиліття після вступу до зони єдиної валюти в 1999 році. І хоча країна постраждала під час рецесії 2008-2009 років, потім вона пережила період швидкого відновлення.
Рівень безробіття знизився із пікових показників у 8,7% на початку 2010 року до теперішніх 7,5%. Ринки Гельсінкі переповнюють покупці, а рівень роздрібних продажів по всій країні зростає. Відновлення було підтримане споживчими витратами, за підтримки надійного ринку житла. Фінансова система перебуває в пристойній формі.
Фото: istopoli.com
Державні фінанси Фінляндії також у здоровому стані, в порівнянні з іншими країнами зони євро. З шести країн з рейтингом ААА, які залишилися в єврозоні 17-ти економік, це єдина країна, якій не загрожує ризик зниження рейтингу, за даними рейтингового агенства Moody's. Державний борг становить лише близько 50% від ВВП - набагато нижче, ніж 80% у Німеччині, і уряд планує дефіцит близько 1% ВВП цього року. Це нікчемний відсоток у порівнянні з тими, які мучать більшість країн-боржників Європи.
Але з іншого боку, успіхи Фінляндії виглядають досить невтішно. Інший маршрут призначення із порту Гельсінкі для одного з цих круїзних лайнерів - на захід, в Стокгольм. На відміну від Фінляндії, Швеція вирішила не приєднуватися до євро. До кризи це не мало суттєвої різниці. Обидві країни розвивалися успішно, навіть успіхи Фінляндії були більш помітними. Проте, за останні п'ять років їх долі розійшлися, не на користь Фінляндії (див. графік).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розмови про розвал Єврозони можуть таки накликати біду
Фінни постраждали від рецесії набагато більше, ніж шведи, і відновлення економіки Фінляндії було менш стрімким. Крім того, фінська економіка останнім часом спотикається: ВВП знизився на 1% у другому кварталі в Фінляндії і виріс на 1,4% в Швеції.
«Були особливі причини, чому фінська економіка скоротилася. По суті, зростання було перенесено на перший квартал, оскільки споживачі купували автомобілі завчасно, щоб уникнути підвищення податків. ВВП тепер, ймовірно, збільшиться на 0,5% в 2012 році»,- говорить Маркку Котілайнен із науково-дослідного інституту економіки Фінляндії.
На противагу цьому, виробництво у Швеції зросте на 1,3%, за даними Роберта Бергквіста, спеціаліста банку SEB.
В іншому показовому порівнянні, Швеція продовжує нарощувати здоровенний профіцит поточного рахунку (на суму 7% від ВВП 2011 року), у той час як Фінляндія переживала дефіцит в минулому році вперше з 1993 року.
"Це дуже рідкісний феномен для Фінляндії", - заклопотано зазначив Ерккі Ліїканен, керівник центрального банку.
Крім того, державний борг Фінляндії до кризи був меншим, ніж у Швеції. Зараз усе навпаки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Nokia стала унікальним прикладом впливу на економіку Фінляндії
Ці показники відображають невдачі компанії Nokia, зіркового виробника мобільних телефонів у Фінляндії, чия частка від фінського ВВП зменшилась до однієї восьмої частини того, що було на піку десять років тому.
Але є й інші турботи. Головні галузі економіки, такі як деревообробна і паперова промисловість, також зазнають невдач. Банк Фінляндії стверджує, що вирішальною причиною, чому настільки впав експорт, є втрата конкурентоспроможності: питомі витрати на оплату робочої сили злетіли на 20% за останні п'ять років.
Будинок парламенту Фінляндії в Гельсінкі. Фото: flickr
Довгострокові перспективи економіки додають темних фарб. У дослідженні економіки Фінляндії, опублікованому на початку цього року, організація ОЕСР підрахувала, що ВВП зростатиме не більше ніж 1,7% на рік між 2016 і 2030 роками. Надходить час оплачувати рахунки на утримання населення, яке швидко старіє, оскільки діти, що народилися після Другої світової війни, виходять на пенсію.
Коаліційний уряд, сформований всередині 2011 року під керівництвом консервативного прем'єр-міністра Юрки Катайнена, вжив заходів до поліпшення структурного балансу бюджету на 2% ВВП до 2015 року.
Посилення бюджетної політики буде особливо помітним наступного року, коли планується підняття податку на додану вартість на споживчі товари на один процентний пункт.
За словами пана Котілайнена, це одна з причин, чому зростання, як очікується, буде сирим - менше 1% в 2013 році. Але навіть при таких заходах жорсткої економії, міністерство фінансів передбачає існування "пробілу бюджету" у розмірі 3,5% ВВП на рік, який потрібно буде закривати, щоб вивести державні фінанси Фінляндії на надійну основу.
Поряд із заходами жорсткої економії необхідними є болючі реформи. Фінляндія повинна підняти пенсійний вік. І, як закликали ОЕСР у своїй доповіді, країна потребує поліпшення продуктивності праці у сфері суспільного обслуговування.
Уряд починає рухатися в правильному напрямку, застосовуючи свій план зі скорочення числа місцевих органів влади, які відповідають за надання основних громадських послуг, таких як охорона здоров'я, але багато що ще належить зробити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слабкість європейських банків
Із настанням важких часів, багато фіннів негативно налаштовані щодо проблеми порятунку тих, кого вони вважають марнотратними країнами єврозони, які не грають за правилами.
Пан Катайнен вимагає відображення цього в коаліційній угоді, укладеній після виборів в квітні 2011 року, на яких зросла популярість партії True Finns, яка виступає проти надання фінансових позик і на сьогодні є найбільшою опозиційною партією. Незважаючи на це, він прагне представити себе в ролі конструктивного переговорника, а не того, хто створює проблеми.
І, незважаючи на неприязнь до фінансових рятівних фондів, фінська громадськість продовжує підтримувати євро, яке також підтримують бізнес і профспілки.
Одна з причин лежить в іншому пункті призначення для великих круїзних суден - Санкт-Петербург. Як говорить Тейя Тіілікайнен, глава фінського Інституту міжнародних відносин, приєднання до євро створило аспект безпеки шляхом більш тісного прив'язування Фінляндії до Європи, і таким чином, забезпечуючи захист проти Росії (яка й надалі є найбільшим торговим партнером Фінляндії).
Фінни, можливо, навіть не мріють про своє майбутнє поза межами єдиної валюти, але їхнє небажання допомагати іншим робить їх яскравим прикладом "втоми від фінансових порятунків", від якої тепер страждає велика частина Північної Європи (в тому числі Нідерланди, де будуть проведені власні вибори наступного місяця). Це стримання є однією з причин, чому "сонячний настрій" ринків з приводу кризи євро може недовго тривати цієї осені.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
