Нові аргументи в старій жіночій суперечці

Журнальна стаття колишнього співробітника адміністрації Обами негайно перетворилася в дискусію про нову загадку жіночого успіху: жінки мають більший статус, ніж будь-коли раніше в людській історії, навіть випереджають чоловіків у своїй освіченості.

Проте список найвпливовіших осіб у верхній частині більшості сфер діяльності, як і раніше, завзято займають чоловіки. Чи цей новий гендерний розрив викликаний самими жінками, які занадто легко здаються? Роботодавцями, які їм не співчувають? Або самою природою?

Стаття Енн-Марі Слотер у журналі The Atlantic, професорки Прінстона, яка недавно покинула роботу в Державному департаменті, додала свіжих аргументів до відновлення феміністської бесіди про давню проблему жінок - їхнє суспільне становище, професійні можливості і роль у сімейному житті.

На відміну від попередніх дискусій, які вели жінки, що самі покинули владу, сьогоднішні розмови провадить жіноча еліта на вершині своїх професійних галузей, - як то комік Тіна Фей, виконавчий директор Facebook Шеріл Сендберг і тепер пані Слотер.

Стаття Енн-Марі Слотер відродила старі дебати про поєднання роботи і сім'ї. Фото: AFP

На відміну від деяких попередніх засновників дискусії, а саме Глорії Стейнем та Кондолізи Райс, ці жінки виховують дітей разом зі своїми чоловіками, які роблять для виховання стільки ж, як і вони, або й навіть більше.

Розмова пожвавилася через підбір аргументів і особистостей: пані Слотер, яка закликала роботодавців до змін, а жінок - припинити звинувачувати себе, посперечалася із пані Сандберг, яка зовсім ненавмисно схвально відгукнулась про останні досягнення жінок , які навчилися працювати за новими методами: вище-важче-швидше.

Пані Сандберг, головний операційний директор Facebook, додала нової енергії до дебатів своїми відеозаписами порад, які стали інтернет-відкриттями. Після того, як вона розкритикувала відсутність жінок на вищих посадах у бізнесі, вона порадила їм змінити свою долю самим. Для цього вона радить дотримуватися трьох правил: вимагати від свого партнера виконання половини роботи по дому, не недооцінювати своїх здібностей і не урізати своїх амбіції через страх, що ви не зможете поєднувати роботу і дітей.

Під час відеокурсів пані Сандберг перетворилася з маловідомого виконавчого керівника на нове обличчя, що символізує жіночі досягнення, отримала величезну кількість листів і запрошень на виступи. А за її життєписом почали стежити у пошуках ключів для здійснення успішної кар'єри. Вона найняла соціолога Маріанну Купер, щоб допомогти собі систематизувати дані і результати досліджень.

Коли пані Сандберг зізналася нещодавно, що, незважаючи на репутацію особи, яка багато працює, вона залишає роботу о 5:30 вечора, щоб пообідати зі своїми дітьми, і повертається за комп'ютер дещо пізніше, це знову привернуло до неї увагу, а її слова були сприйняті як однозначна і найкраща порада для працюючої матері.

Але її поради також зумовили тихий скептицизм: поставивши жінок у скрутне становище у випадку недосягнення успіху – вона, здається, звинувачувала саму жертву, навіть ненавмисно, у тому, що їй не вдалося досягти цього успіху.

Почитайте статтю пані Слотер, в якій вона описала життя, схоже на феміністську діораму ззовні (роль матері і головного політичного радника держсекретаря Гілларі Клінтон), що супроводжується внутрішньою кризою (робочі дні, проведені в інших містах від своєї сім'ї, бунтівний син-підліток, якому вона не може присвятити більше часу). Поки вона сумнівається, чи здатна вона робити свою роботу у Вашингтоні і чого це їй коштуватиме, вона все більше чує від молодих жінок, які скаржаться на поради пані Сандберг.

Шеріл Сандберг завоювала популярність завдяки порадам, як жінкам досягти успіху. Фото: AFP

"Жінки мого покоління сповідували ті феміністські переконання, на яких ми були виховані... Тому що ми сповнені рішучості не випустити прапор з рук перед обличчям наступного покоління, - пише пані Слотер. - Але коли багато представників молодого покоління перестали слухати на тій підставі, що щиро повторювана фраза "Ви можете досягнути всього" залишається лише прикрасою зовсім інших реалій, - значить прийшов час, щоб поговорити".

"Незважаючи на те, що звучать вони як слова підтримки, повчання Сандберг більш схожі на докір", - продовжила пані Слотер.

Замість цього, за її словами, умови праці необхідно адаптувати, і жінки, які відмовляються від кар’єри не повинні вибачатися.

В інтерв'ю пані Слотер говорить, що написати її частково мотивувала стурбованість з приводу кількості жінок, які працюють на високих посадах при президенті Обамі - і тепер, коли перша зміна жінок-призначенців йде, їх змінюють в основному чоловіки.

"Я не думаю, що в адміністрації є достатнє розуміння тих різних загалом обставин, з якими зіштовхуються жінки і чоловіки", - сказала вона.

На відміну від попередніх епох, коли Джермейн Грір публікувала одну книгу, а потім Бетті Фріден чекала місяцями, перш ніж додати своє слово, нове покоління феміністських блогерів і письменників сьогодні відповідає миттєво. Жінки, про яких вони писали, відреагували в режимі реального часу - як тільки їм вдавалося викроїти декілька хвилин на роботі або по дорозі, щоб забрати своїх дітей. У четвер вдень сповідь-маніфест пані Слотер бив рекорди серед читачів веб-сайту The Atlantic, як повідомив представник журналу.

Багато з них з ентузіазмом відповіли на рекомендації пані Слотер (більше свободи, щоб працювати вдома, перерви у кар'єрі, графік роботи, що відповідає графіку занять у школі, навіть замороження яйцеклітин). Деякі захищали пані Сандберг і висловлювали солідарність зі своїми чоловіками, які так само розриваються між роботою і життям, як і жінки. Деякі писали, що були роздратовані тим, що вони називають застарілою мовою ("досягнути все") і банальними ілюстраціями (Перевір дитину, перевір портфель).

"Безвідповідально змішуючи свободу із задоволенням, формула "досягнути все" встановлює нереально високу планку для досягнення жіночого успіху і гарантує, що коли жінка буде не в змозі досягнути його, то в цьому звинувачують фемінізм - на відміну від стійких стандартів статевої нерівності", - пише Ребекка Трейстер у статті у Salon.com.

Зі свого боку, пані Сандберг продовжила мовчати, відмовляючи у проханнях прокоментувати статтю в The Atlantic. Але пані Слотер сказала в інтерв'ю, що виконавчий директор Силіконової долини була однією з багатьох читачів, від кого вона отримала імейл, як тільки вийшла стаття. Її месидж: вони повинні поговорити про це найближчим часом.

Оригінал: The New York Times

Переклад: iPress.ua