Вихід з ЄС: Британія може отримати такий же статус, як і Україна
Паніка не є добрим радником при прийнятті раціональних довгострокових рішень. Тим не менш, виглядає на те, що основна права партія Великобританії або більшість її членів вирішили, що найкращою відповіддю на успіхи конкурента буде стрибок з обриву, який приведе країну в пустку невизначеності.
Відставним екс-канцлерам ми можемо вибачити їх безвідповідальність, але мої колеги з кабінету міністрів повинні поводити себе набагато відповідальніше. Їх поведінка має наслідки. Не в останню чергу вона впливає на формування економічних очікувань громадян країни. Глобальні компанії сумніватимуться у тому, чи варто їм перебувати тут або продовжувати інвестувати у країну, в якій несподівано збільшились обсяги бізнес-ризиків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не змушуйте німців бути фюрерами
Компанії, які торгують з ЄС, ледь встигли відновити свою довіру після найгіршої фінансової кризи останнього століття, і тепер їх просять знову зачекати, поки закінчаться дебати з приводу того, чи буде розірвана наявна мережа торгівельних та інвестиційних відносин. У часи, коли робочі місця мають первинне значення, 3, 5 млн робітників отримали додаткову ін'єкцію, що позбавляє їх ілюзій щодо гарантій їх зайнятості.
Вінс Кейбл, автор статті. Фото: publicpolicypast.blogspot.com
Суперечки про майбутнє Європи ведуться на різних рівнях, а моя позиція по суті дуже практична. У мене немає часу на політичні гасла, які лякають нас жахами про європейську наддержаву або Четвертий Рейх. Мене також важко зарахувати до федералістів, які вважають, що ми повинні відмовитись від нашої національної ідентичності на користь ідеї під назвою Європа.
Незважаючи на деякі відверті дурниці (наприклад, загальну сільськогосподарську політику, Страсбурзький парламент, директиви, що регулюють робочий час), в цілому Євросоюз - це кооперація з метою досягнення добра, і тягар відповідальності лежить на тих, хто хоче відмовитись від цієї кооперації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим добра скандинавська економіка: 4 причини
Багато моїх ділових партнерів задають мені питання - особливо воно тривожить азійських та американських інвесторів - "що означає ця неучасть у ЄС?". Відповідь на це питання не є очевидною, адже існують сценарії мінімальних і максимальних змін (і розладів відносин між країнами).
Найменш руйнівний варіант полягає в спробі забезпечити собі норвезький тип асоціації, зберігаючи доступ до єдиного ринку в обмін на бюджетні внески. Проте, дуже важко зрозуміти, як це може зацікавити консерваторів, оскільки такий варіант зберігає для країни всі її витрати, не дозволяє брати участі у голосуванні із формування регулятивної політики, а також не дає доступу до грошових виплат. Лорд Лоусон дає зрозуміти, що він і його послідовники виступають проти такого варіанту. Вони хочуть належним чином вийти з ЄС.
Лорд Лоусон агітує за швидкий вихід Британії з ЄС. Фото: blogs.spectator.co.uk
Таким чином, можливість виходу з ЄС означає залишити єдиний ринок і єдиний зовнішній тариф, та отримати ризик того, що Британія може піддатися масивним тарифним і нетарифним обмеженням, як і інші "країни- неучасники" - Туреччина або, скажімо, Україна.
Євросоюз - це кооперація з метою досягнення добра, і тягар відповідальності лежить на тих, хто хоче відмовитись від цієї кооперації
З’являються два наступні варіанти розвитку подій у разі виходу Британії з ЄС. Перший з них такий, що розумні країни ЄС, такі як Німеччина, поспішать створити реформований єдиний ринок для Великобританії, позбавлений правил, які не подобаються британцям. Вони справді можуть це зробити. Або ж ні. Можливо, вони не зможуть переконати французів. Або зможуть - з часом, коли вони завершать інші справи, в тому числі укладання аналогічних угод з більш важливими партнерами, наприклад, зі Сполученими Штатами.
Другий варіант – грубіший і дурніший - вирішення проблеми полягає у тому, що, оскільки Великобританія має негативне торгове сальдо з ЄС, ми могли б "змусити" їх запропонувати нам вільну торгівлю, погрожуючи торговим протекціонізмом. Коли прихильники вільної торгівлі починають сперечатися у такий спосіб, хтось із них дійсно починає хвилюватися. Одним словом, достатньо буде сказати, що вихід - це ніби стрибок у темряву, який завдасть, як ввічливо висловився Лорд Лоусон, "трансакційних витрат".
Британія відстає від Німеччини і Франції. Фото: english.rfi.fr
Чи бажає подібних потрясінь політик, який в глибині душі думає про національні інтереси країни? Одне гарне пояснення, яке може виправдати вихід з ЄС - це те, що витрати на членство є нестерпними. Але вони не є такими насправді. Найгірші оцінки наших бюджетних внесків становлять 0,5% валового внутрішнього продукту країни. Існують також регулятивні витрати невизначених масштабів, але, щоб надати їм важливого значення ви повинні припустити, що Британією будуть вічно керувати фанатики вільного ринку, які нехтуватимуть стандартами щодо продукції, а також питаннями соціального та екологічного захисту. І всі ці недоліки мають перекрити переваги єдиного ринку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як створити зразкову економіку: уроки успішних держав світу
Крім того, є ще один дивний аргумент: Британія повинна покинути ЄС для того, щоб зосередитися на активних ринках, що розвиваються. Але чому? Коли я відвідував Росію, Китай, Бразилію, Туреччину, Індію, Індонезію, В'єтнам, Корею та інші країни, я був вражений, наскільки Британія відстає від Німеччини і навіть Франції та Італії. Цим країнам зовсім не шкодить членство в ЄС. Проблеми Великобританії є набагато глибшими, і включають в себе тривалий період завищеного обмінного курсу порівняно з Європою.
Іноземні банки та інвестори побоюються перспективи розриву зв'язків Великобританії з ЄС. Фото: telegraph.co.uk
Найбільше значення для консерваторів має City, або більш конкретно - банки, а також твердження, що ЄС надмірно регулює їх роботу. Деякі з нас вже втратили віру в верховенство фінансових установ, які завдали Великобританії стільки економічних збитків. Хвіст фінансової столиці потрібно прищемити, і не дозволяти йому виляти британським собакою. Справді, завдяки нашим банківським реформам – за які ми вдячні радикалізму Лорда Лоусона - ці речі вже відбуваються так чи інакше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розвиток економіки: наступна супермодель
Самі аргументи про банківські переваги виходу з ЄС є сумнівними. Лондонський Сіті формував і, можливо, непогано скористався із запровадження регулювання роботи сфери фінансових послуг ЄС, і цілком може постраждати в результаті витоку вільних банкірів, якщо країна вийде з єдиного ринку. Лорд-мер Роджер Гіффорд, важлива фігура, що представляє the City, з усім завзяттям стверджував, що іноземні банки, інвестори та управляючі активами всерйоз побоюються перспективи розриву зв'язків Великобританії з континентом.
Обама радить Британії спершу "полагодити" стосунки з ЄС, а не "ламати" їх. Фото: flickr.com
Існує, однак, один серйозний і критичний аргумент, з яким доведеться мати справу представникам проєвропейського вектора розвитку країни. Після того, як єврозона стабілізується, вона цілком може перейти на більш глибокий рівень фіскальної, фінансової та політичної інтеграції, ніж це влаштовує Великобританію. Тоді Великобританія та інші все частіше опинятимуться у так званому норвезькому нормативному фіорді. Це в свою чергу прискорить формальний перегляд наших відносин.
У будь-якому випадку, настане момент, коли наші відносини з ЄС зазнають змін, і тоді доцільним стане проведення референдуму. Парламент вже вдався до кроків щодо прийняття законодавства про референдум. Вистрибувати зараз – означає вдаватися до нерозважливої крайності. Краще прислухатися до здорового глузду президента США: "Для початку краще спробувати полагодити річ, яка не працює, перш ніж повністю її розламати".
Оригінал: The Guardian
Переклад: iPress.ua
