Intel планує збільшити інвестиції у в'єтнамський завод з пакування мікросхем
Про це пише Reuters із посиланням на 2 джерела.
Можливий крок, який, за словами одного з джерел, може коштувати близько 1 мільярда доларів, свідчитиме про зростаючу роль В'єтнаму в глобальному ланцюжку поставок напівпровідників, оскільки компанії намагаються зменшити залежність від Китаю і Тайваню через політичні ризики і торговельну напруженість зі США.
Одне з джерел повідомило, що інвестиції, ймовірно, будуть здійснені "протягом наступних років" і можуть бути навіть більшими, ніж 1 мільярд доларів, а другий співрозмовник сказав, що Intel також розглядає альтернативні інвестиції в Сінгапур і Малайзію, яким може бути віддана перевага перед В'єтнамом.
Обидва джерела побажали залишитися анонімними, оскільки план ще не був оприлюднений.
Відповідаючи на запитання про можливий інвестиційний план, представник Intel сказав Reuters: "В'єтнам є важливою частиною нашої глобальної виробничої мережі, але ми не оголошували про жодні нові інвестиції".
Представники міністерства інвестицій та планування В'єтнаму та уряду провінції Хошимін, де розташований завод Intel, не змогли одразу надати коментар.
Завод з пакування та тестування мікросхем у південному комерційному центрі В'єтнаму є найбільшим підприємством Intel у світі. За оцінками, компанія інвестувала в нього близько 1,5 мільярда доларів.
Американський чип-гігант вже має додаткові земельні ділянки, на яких базується його завод, і розширення у В'єтнамі допоможе йому краще управляти перебоями в постачанні, що виникають через надмірну залежність від однієї країни або заводу, повідомило Reuters одне з джерел, посилаючись на внутрішні переговори.
Одне з джерел повідомило, що Intel обмірковує інвестиції у В'єтнам, одночасно переконуючись, що подальша експансія за кордон не буде розглядатися як ворожий крок з боку Вашингтона, який наполягає на збільшенні виробництва чипів у себе вдома.
Раніше повідомлялось, що мультимедійна платформа "Тікток" розкрила російську дезінформаційну мережу, яка влітку минулого року поширювала військову пропаганду про Україну серед 100 тисяч європейських користувачів.
