Кіпр попросить грошей у Брюсселя
Про це повідомляють рейтингові агентства Standard and Poor's та Moody's, пише Deutsche Welle.
Греція тягне на дно Кіпр
Банки на Кіпрі дуже тісно пов'язані з грецькими фінансово-кредитними інститутами - це було найвагоміше пояснення рейтингових агентств, коли вони знижували оцінку кредитоспроможності цієї острівної держави. Аби втримати банківську систему на плаву, влада проситиме допомоги у Брюсселя або Росії.
В кінці місяця Cyprus Popular Bank, другий після Центробанку банк острова, повинен десь знайти €1,5 мільярда, щоб виконати нові вимоги Євросоюзу з капіталізації. Економісти все більше схиляються до думки, що гроші вдасться знайти тільки в Європейському стабфонді.
Нагадаємо, ще місяць тому влада Кіпру всіляко відкидала можливість будь-яких грошових надходжень до бюджету країни із закордонних джерел.
Фінансовий статус Кіпра має бути збережений
Політика та банківський сектор на Кіпрі тісно пов'язані між собою. До особливостей місцевої політики також належить те, що президент Дімітріс Кристофіас, представник комуністів, керує країною за підтримки партії націоналістів, тоді як проєвропейські консерватори в опозиції зближуються з соціалістами.
Оглядачі припускають, що вони матимуть спільну стратегію на президентських виборах 2013 року.
Проте у справі збереження економічної незалежності політики одностайні: уряд повинен прикласти максимум зусиль для того, щоб, "зберегти фінансовий статус Кіпра".
Правляча комуністична партія AKEL застерігає від надмірного курсу на заощадження. На думку її представників, це лише пригальмує економіку країни. "Яскравим прикладом такої стагнації є Греція", - зауважив лідер партії Гіоргос Лукаідіс в інтерв'ю кіпрському телебаченню.
Політика жорсткої економії не вихід
"Головна проблема - банківська криза, а не слабка фінансова політика, чи структурні проблеми економіки", - каже Лукаідіс. Всюди у країнах Європи населення змушене заощаджувати, щоб підтримати банки. Комуніст вважає, що цей шлях не зараджує проблемі, а лише посилює її.
Курортний острів потребує фінансової допомоги. Фото: beetravel.com.ua
"Коли у Греції почали здійснювати програму заощадження, борги країни становили 115% ВВП. За два роки політики економії вони збільшилися до 165%, що має щось означати", - аргументує свою точку зору Гіоргос Лукаідіс.
Кіпріоти більш тверезо оцінюють ситуацію
Його аргументи нагадують риторику грецької лівої партії SYRIZA. Однак ліві на Кіпрі видаються більш прагматичними, ніж їхні колеги в Афінах. Наприклад, кіпрські комуністи несподівано разом з усіма іншими партіями у середині червня проголосували за державну допомогу для рекапіталізаці банку Laiki.
"Нашою метою не є одержавлення втрат, чи порятунок банків, хоча у підсумку все до того і зводиться", - каже Лукаідіс.
Банк Laiki – другий завбільшки фінансовий інститут країни. "Банкрутство призвело би до фатальних наслідків для банківської системи і для економіки загалом", - зауважує речник партії AKEL.
Зарадить позика
До кінця червня центральний банк Кіпру Laiki має отримати фінансове надходження обсягом у два мільярди євро. Але для цього у кіпрського уряду немає грошей. Альтернатива - звернутися по допомогу до Брюсселя, позичити в Росії, або, у крайньому випадку, взяти гроші з другого рятівного пакету для Греції.
Допомога європейського рятівного фонду - найкраще рішення, переконаний депутат, представник табору консерваторів, Христос Стиліанідіс: "Уряд має розглянути перспективу кредиту з європейського стабфонду EFSF, щоб імідж Кіпру як фінансового майданчика не було пошкоджено", - каже опозиційний політик Стиліанідіс.
"Ми повинні дати чіткий сигнал, що ми підкорюємося жорсткій фінансовій дисципліні", - наголосив він.
2011 року президент Дімітріс Кристофіас повинен був переформатувати свій кабінет, після того, як поширилися чутки про прохання про допомогу з Брюсселя.
Урядову кризу спричинили вибухи у портовому місті Лімассол. Тоді загинули 13 людей, частину енергетичної інфраструктури було зруйновано. Ремонтні роботи обійшлися у два мільярди євро.
Це стало додатковим тягарем для кіпрської економіки, котра і без того потерпала від кризи.
Швидко ратифікувати фіскальний пакт
"Незважаючи на це, або, можливо, саме через це потрібно було дати країні сигнал до фіскальної дисципліни", - вважає консерватор Стиліанідіс. Сумнівів у своїй платоспроможності Кіпр собі дозволити не може.
"Я висловлююся за те, щоб Європейський фіскальний пакт якомога швидше було ратифіковано", - каже опозиційний політик. "Часу залишається обмаль", - додав він.
Рейтингові агентства Standard and Poor's та Moody's вже знизили рейтинг кредитоспроможності країни до "сміттєвого". Тим не менше кіпрський уряд обіцяє й надалі првадити стабільну фінансову політику. Також влада планує до 2014 року досягнути збалансованого бюджету.
