Київ розчарований відсутністю гарантій Заходу щодо вступу до Альянсу – The Telegraph
Обіцянка пропустити ПДЧ є важливою, і просте включення слова "запрошення" було далеко не гарантованим.
Про це пише The Telegraph.
Але ці перемоги затьмарені певними застереженнями.
Україна приєднається до альянсу лише "коли союзники погодяться" і "будуть виконані умови" – іншими словами, це може статися сьогодні, завтра або через 100 років.
Ввічливо кажучи, вільнюське комюніке НАТО є найжахливішим із усіх документів: написаною комітетом демонстрацію сили.
Менш ввічливим був президент України Володимир Зеленський.
"Це безпрецедентно й абсурдно", — написав він у явно недипломатичному повідомленні у Twitter.
Слід нагадати всім лідерам НАТО чи дипломатам, яких образила його реакція, що вони були попереджені.
Україні вперше пообіцяли майбутнє членство в НАТО в 2008 році, однак через занепокоєння, що це може засмутити росію, Києву так і не запропонували графік або шлях до Альянсу.
Для багатьох у Києві очевидно, що саме ця двозначність безпосередньо призвела до російського вторгнення у 2014 році та більш масштабного у 2022.
Зеленський і його дипломати витратили місяці, намагаючись пояснити лідерам НАТО, що нездатність виправити це лише збільшить ймовірність нової війни і що вони не будуть ввічливими в разі отримання нових «фіктивних обіцянок».
"Ми не cприймемо це. Ми не гратимемо у нав'язану нам гру – ми вимагатимемо зміни політики, реальної суттєвої зміни політики", — прямо заявив минулого місяця міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Він дав особливо різку оцінку дипломатичним тонкощам, які, на думку деяких членів, можуть приховати відсутність прогресу.
"Рада Україна-НАТО", оголошена у вівторок Єнсом Столтенбергом, генеральним секретарем альянсу, є прикладом цього.
Коли Емманюель Макрон, президент Франції, несподівано змінив політику та підтримав заклики Великої Британії і Польщі до швидкого приєднання України, це було сприйнято як серйозна зміна.
Але Le Monde повідомила про те, що думки в Єлисейському палаці є "тактичними" та "засобом впливу на конфлікт і посадки москви та Києва за стіл переговорів".
Ще одним розчаруванням для українців є заяви про те, що для НАТО було б божевіллям прийняти члена, який перебуває в розпалі війни.
Вони не просили нічого подібного. Вони вимагають конкретного шляху до членства та швидкого вступу після закінчення війни.
Існує величезна симпатія до такої точки зору, особливо у Великої Британії, Польщі та країн Балтії, а з червня — і у Франції.
"Що, якщо війна закінчиться тим, що росія все ще утримуватиме окуповані території, або миром у корейському стилі, коли тимчасове перемир’я ніколи не супроводжуватиметься офіційним припиненням бойових дій? Саме тому Джо Байден, президент США, і канцлер Німеччини Олаф Шольц надають перевагу аналогіям із відносинами Заходу з Ізраїлем – західним союзником поза НАТО, який, тим не менш, отримує залізні, але насправді не кодифіковані гарантії безпеки", - йдеться у повідомленні.
