Лабораторія Касперського: кібершпигуни з NetTraveler полюють на Україну
Україна потрапила до переліку країн, які постраждали від дій кібершпигунської мережі NetTraveler.
Як звітують експерти антивірусної компанії "Лабораторія Касперського", які й виявили зловмисників, NetTraveler втрутилася у роботу понад 350 комп’ютерних систем у 40 країнах світу (найбільше - Монголії, Росії й Індії).
Мовиться про кібератаки як на приватні, так і на державні структури, зокрема, на урядові установи, посольства, науково-дослідницькі центри та військові організації.
Згідно з результатами розслідування, шпигунська кампанія стартувала ще у 2004 році, однак найбільш активну діяльність зловмисники розгорнули протягом останніх трьох років. "Останнім часом у сферу інтересів нападників потрапили такі галузі, як освоєння космосу, нанотехнології, енергетика (зокрема і ядерна), медицина і телекомунікації", – йдеться у повідомленні "Лабораторії Касперського".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Данія звинуватила співзасновника The Pirate Bay у хакерських атаках
Зараження комп’ютерів відбувалося за допомогою фішингового листа - тобто повідомлення на електронну пошту, мета якого було отримання доступу до конфіденційних даних користувача. Для цього у NetTraveler використовували вади у Microsoft Office.
Згідно з оцінками "Лабораторії Касперського", обсяг вкрадених даних на усіх серверах NetTraveler сягав близько 22 гігабайтів. Це, наприклад, переліки системних файлів, а також записи комбінацій на клавіатурі.
Останні кілька років масштаби кібершпигунства набувають загрозливих обсягів
Генсекретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен у своїй статті у The Wall Street Journal взагалі написав, що "наступна війна НАТО - у кіберпросторі".
Він навів приклад, коли 23 квітня рівно за 7 хвилин біржовий індекс Dow Jones упав на 150 пунктів та спричинив багатомільярдні втрати. До хвилювань на біржі призвел повідомлення у Twitter-акаунті агенції Associated Press, нібито у Білому домі сталися вибухи.
Інформація виявилася неправдивою, більше того – вона не була помилкою журналістів із Associated Press. Вони взагалі її не писали - це зробили хакери, які пізніше назвалися "Сирійською електронною армією". "Індекс відновився миттєво. Але урок очевидний: один твіт цілком може спричинити крах економіки", – пише Расмуссен.
Генсекретар НАТО навів дані Європолу, в якому порахували, що кримінальна кіберактивність щороку завдає корпораціям втрат на суму понад трильйон доларів. Комп’ютерні віруси можуть зупиняти роботу АЕС, міжнародних аеропортів та енергосистем.
Методам протидії злочинності у кіберпросторі у НАТО готові вчити фахівців із будь-якої країни. Так пише Расмуссен. Він називає кібератаки глобальним викликом, із яким треба так само глобально боротися. Четвертого червня міністри оборони країн-членів НАТО домовилися, що до осені мають розробити спільну програму заходів, необхідних для боротьби із зловмисниками з мережі.
