Макрон відмовився йти у відставку попри нову урядову кризу у Франції

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що не планує подавати у відставку, навіть попри ризик розпаду вже четвертого уряду за останні 16 місяців. Причиною нової політичної кризи став вотум недовіри, який ініціювали праві та ліві опозиційні сили.

Про це повідомляє The Times.

Реакція Макрона

У своїй першій публічній заяві на тлі політичної турбулентності Макрон поклав відповідальність за кризу на "внутрішні чвари між партіями та президентські амбіції інших політиків".

Виступаючи у Шарм-еш-Шейху (Єгипет), де він брав участь у "Саміті миру" щодо ситуації в Секторі Газа, президент дистанціювався від подій у Парижі, зазначивши, що його головне завдання — забезпечити стабільність держави до завершення своєї каденції у 2027 році.

"Мандат, який французький народ надає президентові, — це служити, служити й служити. Решта — справа уряду", — наголосив Макрон.

Він також звинуватив опозиційні сили у дестабілізації нового прем’єра Себастьяна Лекорню, якого 10 жовтня повторно призначив на посаду голови уряду.

За даними The Times, більшість французів, а також політичні аналітики покладають відповідальність за нинішню кризу саме на Макрона. Вона почалася після того, як у червні 2024 року президент оголосив дострокові парламентські вибори, прагнучи стримати зростання впливу ультраправої партії "Національне об’єднання" Марін Ле Пен.

Хоча найбільше місць у парламенті здобув лівоцентристський альянс, Макрон зберіг владу, сформувавши коаліцію з центристів і поміркованих правоцентристів. Повторне призначення Лекорню аналітики назвали "відчайдушною спробою президента втримати контроль" до ухвалення бюджету-2026.

Газета Le Monde у редакційній статті застерегла, що дії Макрона можуть призвести до конституційної кризи, оскільки він спирається на дедалі вужчу політичну підтримку.

Новий уряд і черговий вотум недовіри

Новий кабінет Лекорню, оголошений 13 жовтня, складається переважно з союзників президента. У вівторок, 14 жовтня, прем’єр має представити у парламенті програму дій та бюджет, спрямований на скорочення державного дефіциту.

Втім, "Національне об’єднання" Ле Пен і ліва "Непокірна Франція" Меланшона вже подали вотуми недовіри. Голосування може відбутися 16 або 17 жовтня.

Соціалісти, які володіють близько 12% місць у Національних зборах, вимагають від Лекорню зупинити пенсійну реформу Макрона. Прем’єр запропонував лише відкласти її до 2027 року, що викликало розкол серед правоцентристів.

Демарш Ле Пен

Марін Ле Пен закликала президента розпустити парламент і призначити нові вибори, прогнозуючи перемогу своєї партії. Вона вважає, що уряд має очолити її політичний соратник — 30-річний Жордан Барделла.

"Президент повинен дати французам можливість висловитися й обрати нову більшість, яку, без сумніву, очолить Барделла", — заявила Ле Пен.

Нагадаємо, 8 вересня парламент Франції висловив вотум недовіри уряду Франсуа Байру. Після цього Макрон призначив прем’єром Себастьяна Лекорню, але його перший уряд проіснував менше місяця.

Попри відставку 6 жовтня, президент повторно висунув Лекорню на посаду, намагаючись уникнути дострокових виборів і зберегти політичну стабільність.