У міліції порадили, як не втратити гроші з банківських карток
"Процент довірливих людей завжди буде, питання полягає в тому, наскільки ефективно ми вестимемо роз'яснювальні роботи з приводу того, як не потрібно себе поводити, щоб не стати жертвою зловмисників. Можливо старшим людям це не доступно й не цікаво, тому потрібно витратити чимало часу, щоб їм це пояснити. Тут потрібно підключатись близьким, родичам, дітям до консультування своїх батьків", – заявив Максим Литвинов в інтерв'ю для "Інтерфакс-Україна" .
Литвинов звернув увагу на те, що "банк ніколи не попросить інформації про те, який термін дії картки – в банку ця інформація є". Також, за словами міліціонера, фінустанова не попросить коду у власника картки, вона його не знає й не повинна знати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хакери можуть зламати iPhone за допомогою зарядного пристрою
"Зазвичай рекомендуємо нашим громадянам, щоб не потрапити у списки обманутих при використанні платіжних карток, нікому не давати свій пін-код і номер картки", – сказав начальник управління.
Номер телефону банку слід мати завжди у записній книжці, оскільки в разі неприємної ситуації можна буде миттєво отримати консультацію, заблокувати картку. Найпростішим способом вберегти себе від подібних злочинів, за словами правоохоронців, не носити в телефоні, кишені чи гаманці пін-коду.
"Ефективним засобом захисту є СМС-інформування. Людина не завжди помічає одразу, що загубила картку. Тоді приходить СМС, що з рахунку знято кошти і власник картки б'є на сполох, розуміючи, що загубив картку й хтось нею користується", – каже Литвинов.
Для того, щоб зловмисники не мали змоги зчитати інформацію з картки за допомогою скріммера, її слід тримати завжди у полі зору при розрахунку в магазинах, кафе, ресторанах. Також гроші потрібно знімати завжди з одного й того ж банкомату, оскільки можна буде зрозуміти, що з ним щось не так в разі встановлення зчитувального пристрою на нього.
Що ж до злочинів з інтернет-платежами, то, за словами начальники управління, найбільш поширеним є фішинг.
"Створюються фішингові сайти із схожою адресою, які можуть відрізнятися від справжніх однією буквою. До прикладу, "Приватбанк" і "ПривЕтбанк". Зовнішньо дизайн ресурсу буде аналогічним. Людина зазвичай дивиться на сайт, а не на адресну строку, тому, коли їй присилають СМС та в поштовому повідомленні посилання, вона може перейти на цей ресурс й ввести персональні дані на сторінці, які потраплять до рук зловмисників", - пояснив Литвинов.
"Часто люди відчувають себе обманутими, проте не погоджуються з тим, що самі в тому винні", - підсумував Максим Литвинов.
