Росія "висмоктує" із України євроінтеграцію, - Nasz Dziennik
"Володимир Путін, ще за прем'єрства, їздив в Україну і пропонував цій країні угоду про приєднання до зони вільної торгівлі з Росією, Білоруссю і Казахстаном. ЄС довго зволікав з подібною пропозицією зі свого боку, але потім європейські стратеги, злякалися, як Москва на сході "розштовхує всіх ліктями" та вирішили ризикнути, і зробити Києву пропозицію. Україні було важко зробити вибір, оскільки вона усвідомлювала, що, з одного боку, крок на зустріч ЄС може згодом призвести до членства, але з іншого, чула від Росії недвозначні застереження, частина з яких звучала як прямі погрози", - аналізує ситуацію політичний оглядач видання Збігнєв Кузьмюк.
У статті йдеться, що Росія віднаджувала Україну від Євроспільноти усіма можливими та неможливими способами. Зокрема, восени минулого року Путін запропонував країні приєднатися до зони вільної торгівлі, в яку згодом увійшли Росія, Україна, Білорусія, Казахстан, Вірменія, Киргизія, Молдавія, Таджикистан, а зовсім недащовно - Узбекистан.
У якості стимулу Україні запропоновали більш вигідні ціни на газ: "Кілька років тому Путін притиснув до стінки екс-очільника українського уряду Юлію Тимошенко, і вона погодилася на зміну цінової формули в газовому контракті (саме за цю угоду вона зараз сидить у в'язниці). Зараз росіяни заманюють українців знижками: нові пільгові ціни можуть принести цій країні велику економію", пише оглядач.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ втікає від монополії "Газпрому", співпрацюючи з Європою
Натомість росіяни, зрозуміло, хочуть взяти під свій контроль українські нафто-і газопроводи, а також очікують, що підприємства знизять ціни на транзит блакитного палива через територію України на захід і південь Європи.
"Слід також нагадати, що Польща як один із співавторів програми "Східне партнерство" залишається прихильницею зближення України з ЄС, а реалізація даної програми була одним із пріоритетів нашого головування в Євросоюзі (на жаль, не втіленим в життя). Зараз все вказує на те, що Росія прагне послабити, або взагалі загальмувати розвиток цієї програми, і готова використовувати всі доступні їй політичні та економічні засоби", - зауважує Кузьмюк.
Також він акцентує, що демонстративне зміцнення російського впливу в країнах ближнього зарубіжжя має стати застереженням для польського керівництва: наш сусід не має наміру зупинятися: "Незважаючи на ці факти, наша політика щодо Росії і наші пропозиції, щодо цієї країни в рамках європейської політики, грішать як мінімум наївністю, якщо не сказати гірше".