Україна і Болгарія підписали декларацію про імплементацію мовної статті закону про освіту

Гриневич пояснила, що мета України – надання рівних можливостей усім школярам, повідомляє МОН.

"Ми пропонуємо поступово впроваджувати більше предметів державною мовою з п’ятього класу. Кількість предметів, які вивчаються українською, буде поступово збільшуватись клас за класом, щоб в 11-му досягти пропорції 60% предметів українською та 40% предметів мовою меншини", – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що Україна реалізує всі рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, уже підготували дорожню карту, що містить перелік законодавчих та інших заходів для поступового впровадження мовної статті.

Згідно з повідомленням, Україна та Болгарія працюватимуть над новим протоколом про співробітництво і обмін між країнами в навчальні роки в період з 2019 до 2023-го.

Міністр Красімір Валчев підтвердив, що для Болгарії розвиток партнерських стосунків з Україною є дуже важливим, тому активна співпраця продовжується та вже найближчим часом болгарська сторона надішле свої пропозиції до проекту протоколу.

15 лютого Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про освіту. Перед цим, 14 лютого, уряд схвалив законопроект, який має внести зміни до перехідних положень закону "Про освіту" й продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.

Нагадаємо, що Європейська комісія "За демократію через право", більше відома як Венеціанська комісія, опублікувала рішення щодо мовних положень закону України "Про освіту".

Документ містить низку рекомендації для України, але водночас – вважає, що права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до сьомої статті закону, тобто тієї, якою встановлюється мова навчання.