В Україні стартує мала приватизація

"Ми маємо дуже занедбані активи, і якщо їх не приватизувати зараз, то вони збанкрутують і не будуть мати цінності. Бо не будуть цілісними і будуть продані в процедурі банкрутства", - каже в.о. голови фонду держмайна Рустем Умеров

 

Сама приватизація буде відбуватися за новими правилами і стане цифровою. Тобто, огляд підприємств, документації, торги і навіть підписання документів можна буде робити онлайн. Пришвидшиться і сам процес.

 

"Раніше процедура займала до пів року, зараз ми зробили так, що за два місяці можна і підготувати об’єкт і отримати гроші до бюджету", - кажуть у фонді.

 

Новому власнику, в свою чергу, тепер не треба буде заново оформлювати дозволи, на яких раніше працювало підприємство. Він зможе користуватись старими, а значить – швидше перезапустити виробництво.

 

Що ж до покупців – то орієнтуватимуться передусім на внутрішніх інвесторів. Під малу приватизацію не потраплять об’єкти у областях, де ідуть активні бойові дії. Переважно вони розташовані на заході України, куди активно переїжджає бізнес. Тому у Кабміні впевені, що багатьом компаніям пропозиції будуть цікаві.

 

"Ми бачимо, що чимало компаній нині стикнулися з браком виробничих потужностей. І така приватизація дасть змогу їм швидше налагодити виробництво", - переконують в Мінекономіки.

 

Інтерес може бути і до підприємств, що перероблюють зерно, бо через війну і проблеми з логістикою його складно вивозити за кордон.

 

"Ми оголосили 3 аукціони на спиртові активи і на комбінати хлібопродуктів. Це дуже важливі активи, бо вони важливі для переробки зернопродукції", - кажуть у Фонді держмайна.

 

У Мінекономіки кажуть, за новим законом на торги не підуть підприємства, на які немає попиту. Самі ж торги – відбуватимуться на майданчику "Прозоро".

 

"Ця система дуже чесна і найчастіше ціна там виростає у кілька разів, тому ми думаємо, що більшість підприємств продаватимуться дорожче, аніж за початкову ціну", - переконані урядовці.

 

Цьогоріч держава збільшила обов’язковий гарантований внесок для учасників аукціонів. Сплатити кошти за куплений об’єкт також доведеться до того, як новий власник отримає документи на об’єкт. Тож зірваних аукціонів точно поменшає.

 

Усього від малої приватизації сподіваються отримати в бюджет близько 600 мільйонів гривень. І це не враховуючи боргів підприємств, які доведеться погасити новим власникам. Утім, експерти кажуть, для держави значно цінніша навіть не ця сума. Так за кожну вкладену гривню у бюджет, каже статистика, потім йде додатково від 4 до 8 гривень у вигляді податків чи створених робочих місць.

 

"Відновлення виробництва, податки і робочі місця - це три ключові завдання малої приватизації під час поточної ситуації. Те, що невеличке, нестратегічне – його слід продати. Якщо хтось зголоситься придбати його і почати там виробництво – це вже буде велике досягнення для держави", - кажуть в фонді.

 

Під час малої приватизації держава не продаватиме великих і тим паче, стратегічних підприємств. На них покупця шукатимуть уже після перемоги, коли бажання інвестувати в українську економіку побільшає і в іноземних інвесторів.