Німецькі інвестиції в Українську економіку
До Помаранчевої революції німецькі банки були чи не єдиними кредиторами України серед банків розвинутих країн. Проте німецькі фінансові установи практично не приймали участі у бумі кредитування України, який почався в 2005 році.
Обсяг кредитів, наданих німецькими банками (включаючи банки з німецьким капіталом в Україні), ніколи не перевищував $5 млрд. Після фінансової кризи 2008/2009 німецькі фінансові установи, як і більшість банків розвинутих країн, почали зменшувати обсяги кредитів українським резидентам. На кінець 2011 р. заборгованість українців німецьким банкам скоротилась до $2,6 млрд.
В Україні присутні два банки з німецьким капіталом – Коммерцбанк (колишній банк Форум), а також нещодавно створений Дойче Банк. Останній став єдиним іноземним банком, який відкрив власний банк в Україні після кризи, проте так і не видав жодного кредиту.
Фото: profi-forex.org
Інвестиції Комерцбанку у банк Форум – мабуть, приклад найбільш неуспішного входження іноземного капіталу у банківський сектор України. Комерцбанк зазнав значних збитків від фінансової кризи 2008/09, мав довготривалий конфлікт із попереднім власником, а також неодноразово ставав жертвою організованих кампаній негативного піару з боку позичальників, які не бажали повертати свої борги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європейські банки виводять капітал з України
Внаслідок цього всього Комерцбанк ухвалив рішення полишити бізнес в Україні і зараз перебуває в активному пошуку покупця. За неофіційними даними Комерцбанк близький до укладення угоди про продаж українського банку Смарт-Холдингу Вадима Новинського.
Німецькі інвестиційні фонди дуже обережно ставляться до інвестицій у будь-які цінні папери України, вважаючи їх "екзотичним" бізнесом. Німецькі інвестори практично ігнорують навіть розміщення державних облігацій, номінованих в іноземній валюті. Винятком є іноземні структурні підрозділи Дойче Банку, зокрема Дойче Банк Москва, який є одним із найбільших покупців гривневих облігацій уряду. Також Дойче Банк має довгу історію фінансування уряду та державних установ під державні гарантії.
Джерело: Банк Міжнародних Розрахунків Джерело: Укрстат
* - включаючи кредити українських банків з німецьким капіталом в Україні
Офіційно обсяги прямих інвестицій з боку Німеччини значно перевищують обсяги наданих кредитів. Проте із $7,4 млрд. інвестованих в Україну, $4,5 млрд. відносяться до приватизації Криворіжсталі, яка формально є підрозділом німецької компанії. Фактичне рішення про приватизацію в 2005 прийняв бізнесмен індійського походження Лакшмі Міттал.
Приватизація Криворіжсталі формально робить Німеччину другим найбільшим іноземним інвестором в Україні після Кіпру. Проте з економічної точки зору Німеччина посідає четверте місце (за вирахуванням оптимізатора податків Кіпру, а також інвестиції в Криворіжсталь) за обсягом інвестицій після Нідерландів, Росії та Австрії. Майже половина із $2,9 млрд. прямих інвестицій (за вирахуванням Криворіжсталі) відносяться до фінансового сектору, в основному банку Форум.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найгучніші банківські скандали цього літа
Таким чином з Німеччини поступило в Україну лише $1,5 млрд. так званих "продуктивних" інвестицій, які направлені в реальне виробництво. За обсягом продуктивних прямих інвестицій (тобто за виключенням інвестицій у фінансову діяльність) Німеччина займає третє місце після Нідерландів та Великої Британії. Німецькі резиденти здійснили вкладення в близько півтори тисячі підприємств. Більшість продуктивних інвестицій поступили в галузі хімії, послуг та торгівлі.
Джерело: Укрстат
* - $4,5 млрд. є із суми відображає приватизацію Криворіжсталі
Одним із найбільш характерних прикладів інвестицій є німецький виробник будівельних сумішей "Henkel", який працює у Миколаєві Львівської області. Одним з найбільших німецьких інвесторів є "МETRO Cash&Carry", який відкрив 31 мегамаркет у найбільших містах України.
Міжнародна торгівля
Більший дефіцит торгового балансу ніж з Німеччиною, Україна відчуває лише з Росією. Українські підприємства можуть дуже мало запропонувати висококонкурентному німецькому ринку. Значний обсяг експорту до Німеччини здійснюють підприємства з німецькими інвестиціями, які часто працюють на давальницькій сировині. Україна натомість завозить значні обсяги товарів в основному машинобудування та хімії.
Джерело: МВФ Джерело: Укрстат
Частка України в загальному обсязі експорту Німеччини складає 0,6%, тоді як на Німеччину припадає 2,5% українського експорту. Проте значна частина українського експорту здійснюється німецькими компаніями в Україні, а також мало підпадає між додаткові податки та регулювання з боку держави.
Водночас більшість німецького імпорту складають автомобілі та продукція фармацевтики. До автомобілів в Україні застосовуються додаткові податки (пенсійний, акцизний збори), перегляд яких значно впливає на попит на німецьку продукцію. Також вже багато років в Україні існує питання про запровадження ПДВ принаймні на ту частину ліків, які не мають доведеного медичного ефекту.
Джерело: Укрстат
Джерело: власні розрахунки
Порівняно з іншими східноєвропейськими країнами, Німеччина немає значного впливу на Україну через зовнішню торгівлю, водночас рішення українського уряду щодо оподаткування можуть вагомо впливати на попит німецьких товарів.
Міжнародні договори та співпраця
Міністр закордонних справ Німеччини останній раз відвідав Київ в березні 2011 року, остання зустріч між українським та німецьким міністрами відбулась в лютому 2012 у Мюнхені. Ангела Меркель останній раз зустрічалась з Віктором Януковичем у вересні 2011 на саміті Східного Партнерства в рамках двосторонніх переговорів.
Віктор Янукович та Ангела Меркель. Фото: tsn.ua
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна продовжує торгувати собі в збиток
Договірно-правова база відносин між Україною і ФРН складається з 70 документів міжнародно-правового характеру, 43 з яких укладені на міждержавному та міжурядовому рівнях. Першим політичним документом двостороннього волевиявлення стала Спільна декларація про основи відносин між Україною та Федеративною Республікою Німеччина, підписана в Києві 9 червня 1993 року тодішнім Президентом України Леонідом Кравчуком та Федеральним Канцлером Німеччини Гельмутом Колем. Найбільш важливими міжнародними документами в сфері економічної співпраці є:
- Угода про судноплавство на внутрішніх водних шляхах від 14.07.1992
- Угода про необмежену свободу пересування від 15.02.1993
- Договір про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки від 10.06.1993
- Угода про морське судноплавство від 10.06.1993
- Угода про міжнародне автомобільне сполучення від 10.06.1993
- Угода про повітряне сполучення від 10.06.1993
- Угода про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно від 03.07.1995
- Угода про взаємний захист таємної інформації від 29.05.1998
- Угода між Міністерством аграрної політики України та Федеральним міністерством з питань захисту прав споживачів, продовольства та сільського господарства ФРН від 19.01.2001
- Угода про фінансове співробітництво від 20.02.2004
- Спільна заява про продовження співробітництва щодо перепідготовки кадрів для сфери підприємництва України між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина від 09.11.2007
- Угода про стратегічне співробітництво між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та Акціонерним товариством "Німецькі залізниці" в галузі залізничного транспорту від 15.05.2009р.
Між Німеччиною та Україною існує угода про уникнення подвійного оподаткування, яка передбачає податок на дивіденди у розмірі 5/10%, якщо частка німецького капіталу в підприємстві складає мінімум 20%. Подібні умови уникнення подвійного оподаткування притаманні більшості із 57 угод, які уклала Україна з різними країнами.
Німеччина (на відміну від Австрії, Кіпру) не слугує популярним центром для оптимізації податків для українських підприємств. Німецькі банки дуже ретельно підтримують режим прозорості у фінансових транзакціях. Зокрема німецькі банки відрізняються від інших європейських тим, що без дозволу НБУ не відкриють українським громадянам рахунки.
Найбільш помітними посередниками в економічній співпраці в останні роки були група високого рівня з економічного співробітництва, посольство Німеччини в Україні, громадська організація "Українсько-Німецький Форум".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хоча інвестиції надходять, довіра іноземців до України не повернулася
Впродовж першого робочого візиту Президента України Віктора Ющенка до ФРН (м. Берлін, 8-9 березня 2005 року), під час його переговорів з Федеральним Канцлером Німеччини Герхардом Шрьодером було домовлено про створення Групи високого рівня з економічного співробітництва (далі – ГВР). На даний час проведено 4 засідання ГВР щодо проблемних питань, останнє з яких відбулося 29 квітня 2009 року в Києві.
Фото: unf.org.ua
Діяльність ГВР здійснюється у рамках робочих груп за наступними напрямками: житлово-комунальне господарство, енергетика, вугільна промисловість, авіація та космос. Посольство Німеччини регулярно організовує зустріч "Представників економіки". При посольстві функціонує спеціальний відділ, який замається економічним аналізом та співпрацею. Громадська організація "Українсько-Німецький Форум" очолювана Анатолієм Кінахом проводить регулярні зустрічі представників бізнесу, чиновників.
Підсумок та перспективи
Німеччина входить до трійки країн з обсягом найбільших прямих інвестицій в Україну, якщо зважати саме на інвестиції в реальне виробництво. Всього в Україні функціонує до півтори тисячі підприємств з німецьким капіталом.
Проте німецькі фінансові установи дуже консервативно відносяться до непрямих інвестицій і після кризи 2008/09 років активно зменшують обсяги кредитів в українську економіку.
Перспективи розширення кредитування української економіки з боку приватних фінансових установ є дуже малі через негативний досвід німецьких банків в Україні впродовж останніх років. Проте Німеччина відіграє вагому роль в міжурядових організаціях, таких як МВФ та Світовий Банк, і тому може сприяти отриманню від них кредитів.
У 2009 році Німеччина активно сприяла рішенню про видачу уряду України кредиту на €500 млн. від Єврокомісії, якщо та зможе налагодити співробітництво з МВФ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економічні стосунки у рамках Центральної Європи: чи є можливість для розвитку "спільного ринку"
Україна незначно залежить від експорту до Німеччини, натомість імпорт з Німеччини є другим по величині для України після Росії. Перспективи росту товарообігу є більш сприятливі для українського експорту.
Причиною цього є дуже ймовірна девальвація гривні в 2012 році, що зробить німецькі товари дуже дорогими. Після девальвації гривні (очікується до 10,5 грн. за долар) імпорт з Німеччини скоротиться принаймні на чверть. Проте подальший розвиток кризи в Єврозоні та послаблення курсу євро в подальшому майбутньому дещо компенсують ефект девальвації гривні відносно долара США. Майже напевно у майбутньому між країнами будуть дискусії щодо можливих додаткових податків в Україні на авто, а також введення ПДВ на окремі ліки, що перш за все вдарить по німецькому імпорту.
Найбільш перспективними є співпраця у галузі енергозбереження та агропромисловості. Енергозбереження є напевно найбільш помітною темою круглих столів, організованих Німецьким посольством та Українсько-Німецьким Форумом.
Зокрема посольство Німеччини організовує конкурси для українських компаній із грантами на енергозбереження. Українська агропромислова продукція має шанси більшої присутності на німецькому ринку у разі підписання двосторонньої угоди про вільну торгівлю з ЄС. В той же час Німеччина зацікавлена у продажі сільськогосподарської техніки в Україну.
