iPress.ua підготував підбірку найбільш невдалих рішень, які влада реалізувала або пообіцяла реалізувати останнім часом.
"Вексельне" покращення
Після кількох невдалих спроб Верховна Рада таки "проштовхнула" так званий вексельний законопроект, який дозволяє виплачувати заборгованість векселями.
Ідея замінити "живі" гроші векселями виникла в уряду через бюджетну заборгованість, яка тягнеться ще з 2012 року. Ці борги не погашаються, бо на рахунках казначейства немає грошей. Щоб якось розв'язати цю ситуацію, уряд вигадав квазі-гроші. Тепер підприємства будуть змушувати брати ці папірці і йти до банку, який обмінюватиме їх на гроші. Тільки, де гарантія, що банк миттєво обміняє веселі на гроші? Термін обміну веселів на гроші – до п’яти років.
Фото: zn.ua
"Передбачається, що фінансові векселі використовуватимуться під час оформлення заборгованості, зокрема бюджетної, включаючи і оформлення платежів з відшкодування податку на додану вартість", - йдеться у пояснювальній записці до документу.
На думку деяких експертів, введення векселів – це повернення до економіки бартерів. Для будь-якого бізнесу і для будь-якої людини важать лише справжні гроші. А уряд має намір замінити ці гроші на папірці-розписки.
Попри безглуздість цього законопроекту - він є вигідним для уряду і влади, оскільки дозволяє зберігати видатки з бюджету на високому рівні, не збільшуючи попри це фактичної заборгованості.
LNG-термінал
Бажаючи позбутися залежності від російського газу, українська влада дуже поспішала. Настільки, що голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (структури із вельми сумнівною доцільністю існування) Владислав Каськів підписав контракт із лижним інструктором.
Фото: pravda.com.ua
Нагадаємо, що будівництво LNG-терміналу мало відбуватися за участю консорціуму інвесторів. Владислав Каськів підписав угоду про створення такого консорціуму зі старшим віце-президентом американської компанії Excelerate Energy Едвардом Скоттом, а з європейського боку підпис поставив Жорді Сарда Бонвеї, який начебто представляв іспанську компанію Gas Natural Fenosa.
Але дуже скоро компанія, від імені якої Жорді Сарда Бонвеї підписав угоду, заявила, що ця людина у них не працює і не отримувала ніяких повноважень на те, щоб представляти компанію.
Українська ж сторона не могла дати відповіді, з ким була підписана угода. І, як з’ясувалося потім, Жорді Сарда Бонвеї підпрацьовував лижним інструктором. Владислав Каськів відбувся тоді доганою. Після цього про LNG-термінал забули і згодом прем'єр-міністр Микола Азаров визнав, що проект є безуспішним.
Зараз на сайті Держагенства є інформація про те, що влада має намір продовжувати розвивати LNG-термінал.
Планшет кожному учневі
Ще одним номінантом до категорії безнадійних проектів є проект того ж таки Владислава Каськіва "Відкритий світ", у рамках якого запущено пілотний проект із забезпечення українських школярів планшетами. Дітям-сиротам і малозабезпеченим держава мала б купити планшети, решті школярів гаджети повинні купувати батьки. А ціна такого пристрою - 2,5 тис грн.
Фото: microsoft.com
"Ми розробляємо національний проект "Відкритий світ". Він передбачає систему інтерактивного мультимедійного навчання за принципом "один учень - один комп'ютер". Зверніть увагу, комп'ютер не на клас, не на школу, а кожного школяра ним плануємо забезпечити", - сказав торік Владислав Каськів.
До кінця 2012 року до проекту мали бути залучені 500 шкіл по Україні.
За інформацією Цензор.нет, в рамках реалізації проекту для українських школярів закуплені сумнівної якості планшети ZnayPad 9702 китайського виробника Sencatel з Гонконгу. "Показово, що ці "палені" нетбуки з обмеженими можливостями ПО і проблемами установки навіть деяких стандартних програм купувалися за ціною планшетів Samsung нових моделей", - пише видання.
Враховуючи середню ціну китайського неякісного аналога на ринку від 400 грн за штуку і вартість Samsung від 2,5 тис грн, можна швидко порахувати, скільки чиновники з агентства Каськіва змогли покласти у свою кишеню.
Як відомо, спочатку проект "Відкритий світ" передбачав створення інформаційно-комунікаційної (4G) освітньої мережі національного рівня. На забезпечення такої освітньої інфраструктури на основі бездротової мережі 4-го покоління з січня 2012 року були виділені бюджетні кошти.
Але у Каськіва до останнього тягнули з підготовкою техніко-економічного обгрунтування із закупівлі 1,5 млн. планшетів, а також з проведенням тендеру.
За інформацією джерела, наближеного до глави Держагентства, щоб приховати чергову махінацію із закупівлі явно неякісного товару за завищеними цінами, для перевірок надають пару-трійку працюючих планшетів, але школи обладнають "лівими" нетбуками.
Олімпійська надія України 2022
Цей проект було б доцільніше назвати "олімпійська мрія", бо шанси на те, що в Україні проведуть зимову олімпіаду геть мізерні. За проведення цієї олімпіади Україна конкуруватиме із Німеччиною та Польщею і Словаччиною.
Олімпійські комітети Словаччини та Польщі мають намір подати спільну заявку на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року в місті Кракові. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про те, що представники обох країн вже досягли домовленості про те, що господарем Зимових Ігор стане Краків, однак хокейний турнір пройде в Словаччині.
Фото: udg.lviv.ua
Дональд Туск висловив сумніви в тому, що Польща чи Словаччина зможуть окремо досягти успіху в боротьбі за право проведення зимових Олімпійських ігор. Прем'єр-міністр Польщі зазначив, що спільно у Польщі та Словаччині є винятковий шанс на проведення Олімпійських ігор.
Орієнтовна вартість проекту – 80 млрд грн. Можливо, через це Президент України Віктор Янукович планував провести ці ігри утрьох з поляками і словаками.
Утилізаційний збір на авто
Введення утилізаційного збору, який на перший погляд є гарною та еко-дружньою ініціативою. Відтак ставки утилізаційного збору: 5,5 тис грн для легкових авто і 11 тис грн – для автобусів, вантажних і вантажно-пасажирських автомобілів або спецтехніки. Проте остаточний розмір збору буде розраховуватися за допомогою коефіцієнтів, тому з нових легкових автомобілів буде сплачуватися сума в межах 4,73-30,2 тис грн, з уживаних - 9,46-60,5 тис грн (!).
В чому полягає недолугість закону: по-перше – закон не зовсім спрямований для збереження екології. Якщо мета збору – знешкодження компонентів непридатного для використання транспортного засобу, то диференціація збору згідно з об’ємом двигуна автомобіля є зайвою. Кількість непридатних компонентів, наприклад, свинець, кислота, ртуть, технічні рідини, у всіх автомобілях практично однакова. Тому вистачить встановити збір в розмірі собівартості утилізації. По-друге: встановлена вартість утилізаційного збору на імпортні автомобілі, разом з недавнім спецмитом на ввезення автомобілів – значно здорожчують вартість авто для кінцевого споживача. То ж слід очікувати, що український авторинок дещо прогнеться. Споживачів таким чином змусили купувати автомобілі, вироблені лише в Україні.
Фото: zabarankoi.ru
Від сплати податку звільняються заводи з повним циклом виробництва (Таріел Васадзе, Партія регіонів, власник "ЗАЗ") та з крупновузловою промисловою збіркою (Дмитро Святаш, Партія регіонів КрАСЗ, Петро Порошенко) "Богдан" та "Єврокар". Останній завод має кілька акціонерів, зокрема іноземних. Основним його акіонером у є Аттол Холдинг Олега Боярина.
Зважаючи на таких іменитих власників цих автозаводів, в ухваленні цього закону швидше попахує лобіюванням, ніж збереженням екології.
І по-третє: інфраструктура для утилізації. Україні варто придумати і впровадити комплексну утилізацію відходів, і не лише автомобілів, але й побутової техніки, акумуляторів, батарейок тощо. Досі пересічний українець не знає, куди може віднести кілька батарейок, щоб не викидати їх на смітник. На допомогу українцям приходять хіба що громадські організації або компанії, які вирішили попіаритися на екологічній тематиці і організовують пункти збору батарейок/акумуляторів. Слова власника "УкрАВТО" Таріеля Васадзе про створення в Україні 150 пунктів збору автолому та будівництво 10 великих переробних центрів вартістю у $7 млн кожен, звучать як "Олімпійська надія".
Для прикладу, Євросоюз сприяє автолюбителям з утилізацією авто, доплачуючи, або надаючи вигідні умови для купівлі нового автомобіля. Якщо утилізаційний збір в країні ЄС існує, то в межах €100.
Порожні стадіони та аеропорти
Євро-2012 залишило уряду нелегку і дуже дорогу спадщину – порожні стадіони і аеропорти. Що з ними робити – влада не знає. До прикладу, на львівському стадіоні, який коштував бюджету 2,9 млрд грн цього року ще не було жодного матчу і лише декілька концертів. До кінця року там має відбутися один футбольний турнір.
А місцевий аеропорт, який звели за 4 млрд грн працює лише на 8% своєї потужності. Не набагато далі втекли Бориспіль у Києві та аеропорт у Донецьку.
Можливо, якби Україна нарешті підписала договір про відкрите небо, яка б дозволила будь-яким авіакомпаніям літати в Україну, то і львівський, і інші наші аеропорти нарешті заповнилися б літаками і пасажирами.
Арена Львів. Фото: Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львові
Але влада не поспішає підписувати із Євросоюзом "відкрите небо", бо це може покласти на лопатки українських авіаперевізників, які не можуть конкурувати із іноземними перевізниками.
Що врятує такі об'єкти, як "Арена Львів"? Футбол. Але поки що єдина львівська команда "Карпати" грати на новому стадіоні не хоче – надто дорого він обходиться в експлуатації – 10 млн грн в рік, що є зайвим баластом і для команди, і для держави. Так і стоїть стадіон-привид у полі при виїзді зі Львова.
Невдовзі компанію львівському стадіону складе ще й велика арена, яку почали будувати в місті для проведення фінальної частини Євробаскету.
Задекларувати кожного
Міністр зборів і доходів Олександр Клименко запропонував торік запровадити в Україні загальне декларування доходів. Навіщо? Адже всі українці й без того отримують оподатковану зарплату, стипендію, пенсію і т.д. Тобто держава знає, скільки заробляють її громадяни. Останні ж повинні ще раз підтверджувати державі, скільки саме вони заробили. Погодьтеся, нісенітниця, чи не так?
Олександр Клименко. Фото: uainfo.censor.net.ua
Відповідь на питання дає Клименко. Він вважає, що декларування дозволить легалізувати не лише зарплати, але й підприємницьку діяльність.
Якщо наміри Клименка введуть в дію, то по суті, нічого корисного влада для себе не отримає, окрім людського невдоволення і велетенських черг в податковій. Бо якихось переконливих аргументів на користь ініціативи загального декларування доходів влада так і не надала.
Хюндайна революція
Десять орейських потягів Hyundai за 250 млн грн кожен "Укрзалізниця" закуповувала в рамках підготовки до Євро-2012. Корейці не виправдали своєї ціни і тих надій, які покладав тодішній віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков. Для порівняння: потяги компанії "Сіменс", який закупили росіяни, обійшовся їм у $14 млн. До того ж, корейські поїзди ледь пережили українську зиму.
Hyundai Rotem Фото: Богдан Репетило
Підсумком "хюндайної" епопеї стало те, що прем’єр-міністр України Микола Азаров розповів, що Україна більше не закуповуватиме потяги Hyundai, а купуватиме поїзди вітчизняного виробництва.
"Крюківський вагонобудівний завод виготовив поїзд не кращий і не гірший за Hyundai. Цей потяг зараз курсує нашою залізницею. Тому Україна більше не купуватиме Hyundai. Будемо купувати поїзди виробництва Крюківського заводу", - повідомив Азаров.
А у січні 2013 року віце-прем'єр-міністр України Олександр Вілкул провів робочу нараду, де вирішили, що Hyundai модернізують шляхом заміни частини корейських комплектуючих на українські.
Недоступне доступне житло
Програма "Доступне житло" була прописана у виборчій програмі Президента Віктора Януковича. Однак за 3,5 роки житло доступним так і не стало.
"З травня (2012 року - ред) почне працювати державна іпотека – програма кредитування під житлове будівництво. Вартість кредиту для людей становитиме не більше 2-3%. Інше компенсує банкам держава. Терміни таких кредитів будуть розраховані на 10-15 років", - сказав торік Янукович.
Фото: pravda.lutsk.ua
Однак, щоб взяти участь у програмі "Доступне житло" молоді люди повинні працювати на двох роботах. Про це заявив Микола Азаров під час спілкування з харківськими студентами, розповідаючи про іпотечну ініціативу Президента.
"Ми маємо цього року розпочати iндустрiальне будiвництво житла та вийти на будiвництво 30-50 тис квартир на рiк. Це серйозна програма, яка зробить прорив у забезпеченнi людей житлом", - заяивив у березні цього року вiце-прем'єр-мiнiстр Олександр Вiлкул.
Але наміри-намірами, а молоді люди не хочуть брати в кредит житло за президентською програмою. Так само, як і банки не хочуть видавати такі кредити. За даними Мінрегіону, у 2012 року за програмою будівництва (придбання) доступного житла в Україні було придбано 1 222 квартири загальною площею 83,2 тис. кв. метрів. Для придбання доступного житла громадяни отримали державну підтримку в обсязі 156,6 млн гривень.
У 2012 році Азаров оголосив, що розраховує довести обсяг будівництва доступного житла до 100 тис. квартир на рік.
Через певний час цю цифру суттєво зменшили. Уже на початку цього року Олександр Вілкул заявив, що держава планує будувати від 30 до 50 тисяч квартир для громадян, які беруть участь у державній програмі "Доступне житло". У черзі на житло в Україні зареєстровано понад 1 млн осіб!
