RSS
СПЕЦПРОЕКТИ

#нова_еліта. Дмитро Романович про те як зростити "східноєвропейського тигра"

В рамках проекту "Нова еліта: ідеї, цінності, стиль життя" поспілкувались з кандидатом у народні депутати від партії "Голос", Дмитром Романовичем
Дмитро Романович - фахівець у питаннях економіки, керівник і співзасновник ГО "Центр сприяння реформам". Раніше член Реанімаційного пакету реформ, У 2015-2017 рр – радник міністра економічного розвитку і торгівлі України на громадських засадах. Був проектним менеджером Національної ради реформ та Офісу реформ при Кабміні, де займався питаннями бізнес-клімату, дерегуляції та технічного регулювання.
#нова_еліта. Дмитро Романович про те як зростити "східноєвропейського тигра" Дмитро Романович. Фото: з особистого архіву Дмитра Романовича

Ви вперше балотуєтесь до Верховної Ради. З якими очікуваннями йдете у парламент?

У 2014 році я вже брав участь у виборах, балотувався до Київради по мажоритарному округу на ДВРЗ (східна частина Дарниці, Дніпровський район Києва, - Ред). До Парламенту йду зі сподіваннями зробити те, що не вдавалось останні декілька років. Я кілька років співпрацював з урядом, був радником міністра економіки та проектним менеджером реформи "Дерегуляція". Нам багато чого вдалось, але більшість того, що не вдавалось впиралось в парламент. 

На те були об’єктивні причини. В першу чергу пов'язані з активними бойовими діями на Донбасі. Але як тільки на фронті ставало спокійніше, тим очевиднішим було, що парламентська більшість просто не хоче змін. Навіть просто внести в порядок денний дійсно важливий законопроект вдавалось з великими боями. І це лише просто внести! Інколи важливі законопроекти роками не можуть дійти до другого читання.

Багато реформ просто помирають у стінах Ради. Уряд не може впроваджувати системні зміни без підтримки парламенту. Тому справжні зміни мають шанс лише після зміни складу Верховної Ради.

Хто для вас ці люди, яких можна назвати новою елітою української політики?

З моєї точки зору, це поняття вже застаріле і відірване від сучасного світу. Люди, які сьогодні йдуть в парламент та займають найвищі посади в уряді - це, здебільшого, ті, кому ще немає 40 років. Середній вік людей у списку партії "Голос" - 37 років. Це люди, які бачили світ, багато з них мають закордонну освіту. Люди, які вже досягли успіху у своїх сферах. Порівняно зі старими політиками, ці люди з новим світосприйняттям; котрі зростали та формувались вже в незалежній Україні і незалежність для них є абсолютною цінністю. Вони розуміють потребу електронізації і їм не треба пояснювати це простими словами. Бо більшість тих, хто роками "працює" в Раді відірвана від реальності. Їм треба пояснювати, що є такі люди, котрі працюють не за трудовою книжкою, а мають прямий контракт з Apple; роз'яснювати чому потрібен закон "Про електронні довірчі послуги", або чому і досі не прийнятий закон про хмарні технології. Нова генерація може розходитись в ідеологіях чи інструментах імплементації тих чи інших змін але, мабуть, ні у кого з нас не виникає сумнівів в тому, що потрібно втілювати електронізацію, а тому, розмовляючи спільною мовою, нам легше буде домовлятись щодо таких важливих речей.

Для мене сьогоднішня ситуація - це вікно можливостей для нового покоління зробити якісний ривок з новим парламентом.


Фото: з особистого архіву Дмитра Романовича

Як зростити "східноєвропейського тигра"

У програмі партії "Голос" ваша команда стверджує, цитую: "Ми здатні побудувати потужну високотехнологічну економіку, нового "східноєвропейського тигра". Питання до вас як економічного фахівця, які конкретні стратегічні кроки пропонуєте, аби досягнути цієї амбітної мети?

Як усі великі амбітні завдання на це нема простої і однозначної відповіді. Це комплексне питання, яке містить в собі декілька основних складових: передумов та базових кроків.


Фото: з особистого архіву Дмитра Романовича

Перша ключова передумова це реформа судової та правоохоронної системи. Коли немає правосуддя, відсутня економічна справедливість; якщо український чи зовнішній інвестор не може захистити свій бізнес, ніхто не буде вкладати свої гроші, - ні українці, ні, тим паче, іноземні інвестори. Ключовий принцип в тому, що силові органи не повинні втручатись у справи бізнесу.

Друга історія - це інституції. Є кілька ключових регуляторів, що повинні бути деполітизовані і професіоналізовані. Зокрема, Антимонопольний комітет, що мав би стояти на заваді монополізації та узурпації ринку, НКРЕКП, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Потрібно повністю переглянути процедуру призначення у ці органи. Якщо з Антимонопольним комітетом все більш-менш зрозуміло, то, наприклад, з комісією, що регулює фондовий ринок - не все так просто для пересічного громадянина. Звучить абстрактно і здається, що має стосуватись торговців цінним паперами. Насправді мова тут йде про пенсійне забезпечення. Наразі неможливо робити накопичення, адже для цього немає інструментів, тобі зовсім незрозуміло кому ти довіряєш свої гроші. Ти не знаєш хто і як цю людину контролює, а також не маєш гарантії, що ці гроші у тебе залишаться.

Третє велике питання – лібералізація ринку.

Держави в економіці повинно бути менше.

Це також стосується і державних підприємств. Менше регулювання, менше безглуздих нормативних актів та приписів для бізнесу. Тобто ми говоримо про вільну ліберальну економіку з якісними регуляторами, котрі виступають арбітрами і контролюють збереження ринкової економіки, чесності, прозорих правил гри.

Четверте. Збереження макроекономічної стабільності. Важливо, щоб Нацбанк реально був незалежним і не друкував самовільно зайвих коштів. Бути дисциплінованими з бюджетними витратами та бюджетним дефіцитом, адже борги у нас дуже великі, ми повинні їх поступово зменшувати. Маємо зберігати інфляційне таргетування для стабілізації цін.

І, нарешті, п’яте - проактивна позиція держави в сферах, де ця підтримка потрібна і її непросто замінити приватним сектором. Наразі важко залучити інвестора у будівництво доріг чи якоїсь критичної інфраструктури. Підтримка інновацій та IT: у нас немає проблем з генерацією ідей, але є проблема із втіленням на шляху від ідеї, прототипу до імплементації і виробництво товару. Є проблема з фінансуванням, захистом інтелектуальної власності, недостатністю коштів якими інвестори могли б ризикувати. І тут, на цьому початковому етапі потрібна допомога держави, яка допоможе доводити ідеї хоча б до якихось промислових зразків. Є цікавий приклад коли "Укрзалізниця" заснувала лабораторію інновацій. Тобто держава має бути зацікавлена в ефективних інноваціях.

Тому, виділяю п'ять ключових блоків: судова та правоохоронна система, незалежні компетентні регулятори, більш лібералізована економіка, макроекономічна стабільність, підтримка держави в критичних сферах, де приватний капітал наразі не може зайти повністю. Так ми зможемо побудувати "східноєвропейського тигра".


Фото: з особистого архіву Дмитра Романовича

Про потенціал української економіки
Чому стійке зростання краще за стрімке?

Які основні системні проблеми і найбільш невикористані можливості української економіки Ви б виділили?

У нас є вже ряд вирішених великих проблем, наприклад проблема дефіциту "Нафтогазу", коли протягом 5-6 років доводилось вливати кошти з бюджету просто для підтримки його функціонування, і це була така діра... Банківська система: банки-смітники, що вимивали кошти з системи. Державні закупівлі, не можу сказати що там все вирішено, але точно стало прозоріше. Повернення ПДВ. Також не без проблем, але наразі система електронізована і не викликає великих нарікань.

Найбільші дві діри, що залишились – це митниця і держпідприємства. З митницею найбільша проблема навіть не в тому, що до бюджету гроші не доходять, а в тому, що просто не вигідно бути "білим".

У кожного бізнесу власні умови і це роз'їдає систему зсередини. З держпідприємствами більш-менш все зрозуміло: з 3500 потрібно приватизувати 99%, залишити декілька реально стратегічних.

Великий невикористаний актив – це ринок землі. Якісно врегульований. Щоб не сталось повторення досвіду приватизації 90-их. Якісний ринок за розрахунками Світового банку за перші 5-10 років, залежно від моделі, дасть додатково від 0.5% до 1.5% росту ВВП щорічно. І це величезний ресурс, що не використовується. З відкриттям ринку землі у фермерів з’явиться мотивація робити багаторічні насадження замість однорічних, а це дасть можливість розвивати, до прикладу, високомаржинальне виноградарство; з’явиться можливість запускати кількарічний цикл для вирощування органічних продуктів і займатися зрошенням грунтів: ірригацію робити просто невигідно, доки земля не у приватній власності фермера. Зрештою з’явиться можливість використовувати землю для залучення кредитів під закупівлю нової с/г техніки, побудови парників тощо... Відтак відкриваються нові потужні інвестиційні можливості.

Окремо виділю розвиток фінансового ринку як ще одного потужного інструменту залучення інвестицій.

А якими темпами, на Ваш погляд, здатна зростати українська економка? Ми зростали і на 8-11%.

Ми всі хочемо зростати швидко, але надто швидке зростання – небезпечна річ.

Маємо усвідомлювати, що у нас дуже зношена інфраструктура: дороги, залізничні шляхи, енергомережі, що не витримують надто високого темпу зростання. Більше за високе зростання ми потребуємо стійкого зростання: нехай краще буде 4-6% щорічно, але впродовж 10 років, аніж спочатку 15%, а потім по 1.5%, просто тому, що впала енергосистема не витримавши навантажень. 4-6% є тим нормальним темпом хорошого росту із запобіжником "перегріву" економіки. Спочатку можна виходити і на 7-8%, поступово вирівнюючись до оптимальних параметрів. Таке стійке зростання буде забезпечувати постійне оновлення інфраструктури, що для нас безумовно краще ніж швидке, але коротке.

Економічна модель яких країн найбільше підходить для України?

Знаєте, якщо відверто, економіка зараз наскільки глобалізується, що всі успішні економіки західного типу уподібнюються одна одній. Є європейська більш зарегульована модель, менш зарегульована американська, окрема китайська модель. Абсолютно точно нам потрібно лібералізувати економіку на зразок західного типу, адже ми мали таку соціальну модель, що наша економіка її просто не витягує. Маємо максимально зберегти ті соціальні надбання котрі вже напрацьовані, але, при цьому, поступово опановувати західну ліберальну модель економіки.

Чим Романович займатиметься у парламенті?

Яким блоком реформ Ви особисто готові займатись у Верховній Раді?

Економічним блоком. Плюс соціальна політика, бо ще й досі держава ставиться до людини без достатнього забезпечення гідності і поваги. Ті сервіси що створено не можна насправді назвати сервісами: ти все ще змушений збирати купу документів в держслужбах, постійно перебувати в позиції прохача в безкінечно довгих чергах за черговою довідкою. Я не хочу огульно критикувати, бо є добрі досягнення, ЦНАПи зокрема, до певної міри введена електронізація процесів в інших соціальних службах, але здебільшого соціальні служби це досі просто жахіття, де процвітає нерівність умов і тотальні зловживання.

Наша команда загалом напрацьовує кілька магістральних напрямків:

1. Деолігархізація. Закон проти олігархів вже сформований на рівні концепції, зараз його доопрацьовуємо і будемо скоро перекладати юридичною мовою.

2. Перезапуск судової реформи. 

3. Комплекс заходів спрямованих на підтримку інновацій та IT.

4. Реформа парламенту, а також, реформа роботи Кабміну та держапарату загалом.

Окрім того, ми проводили моніторинг напрацювань нинішньої Верховної Ради і там є ціла низка якісних законопроектів, котрі так і залишились законопроектами, тому є значний обсяг матеріалів з якими будемо працювати.

Бліц: швидко, про важливе

Ви вважаєте себе новою елітою?

Я вважаю себе фаховою людиною, яка готова брати на себе відповідальність.


Фото: з особистого архіву Дмитра Романовича

В чому офер вашої партії? Чим ви якісно вирізняєтесь від інших, ідеологічно з вами схожих?

Ми не просто нові, ми компетентні, підготовлені до цієї роботи. Ми пропонуємо нову якість української політики.

Вам особисто краще працювати у ВР чи Кабміні?

Загалом, важливіше ВР, бо без неї і уряд буде неякісним. Особисто готовий працювати і там і там.

Назвіть кілька найважливіших особистих цінностей

Гідність, свобода, добробут та безпека.

Вислів, цитата що вас мотивує?

Роби що повинен, і будь що буде.

Ваш кумир в політиці?

Кумиром назвати не можу, але гідний приклад - той же Черчіль. Приклад людини котра повернулась після великої поразки. Приклад стійкості, віри у власну справу.

З чим зараз у вас асоціюється словосполучення Верховна Рада? І з чим би хотіли асоціювати коли там будете ви?

Гвалт. А хотілось би з професіоналізмом. 

Ваше хобі?

Складно з хобі. Я завжди глибоко поринаю у те чим займаюсь, і мені здається, що моя робота - це і є моє хобі. Я по суті проектний менеджер. Тому люблю проектувати і втілювати ці проекти в життя.

Улюблені книги, жанри?

Окрім професійної чи напівпрофесійної літератури, люблю фантастику та фентезі, яка відволікає від тутешнього і відкриває якусь паралельну реальність, альтернативні сценарії і часом допомагає знаходити якісь нові відповіді, бачити нові горизонти можливого.

Зараз читаю "Showdown at Gucci Gulch" by Alan Murray & Jeffrey Birnbaum американський, а може і світовий бестселер про податкову реформу Рейгана, історія про те як, здавалося б, завідомо неуспішна реформа стала насправді потужним поштовхом для американської економіки.

Музика, кіно?

Pink Floyd дуже подобається, Radiohead. Зараз є дуже багато якісної української музики, яку залюбки слухаю. Але  найулюбленіше це Pink Floyd та Radiohead.

Кіно?

Гра престолів.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

09 07 2019 12:36
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ