RSS
CУСПІЛЬСТВО НОВИНИ

Кримським татарам не треба поспішати з будівництвом мечеті у Львові, - муфтій Саїд Ісмагілов

"Треба показати, що кримські татари - це українці, хоча мають інше віросповідання"
Перш ніж будувати мечеть у Львові, кримські татари повинні органічно влитися у нове середовище, щоб не викликати напруги у місцевого населення.
Кримським татарам не треба поспішати з будівництвом мечеті у Львові, - муфтій Саїд Ісмагілов Саїд Ісмагілов. Фото: Ірина Єрошко для iPress.ua

Про це заявив муфтій Духовного управління мусульман України "УММА" Саїд Ісмагілов 10 грудня на міжрелігійному круглому столі, присвяченому християнсько-ісламському діалогу, повідомляє кореспондент iPress.ua

"Мечеть –  це здорово, але у Львові це поки що неактуально, тому що мечеть треба будувати як мінімум декілька років. На досвіді знаю, що після будівництва великої мечеті треба гроші на її обслуговування. Якщо немає великої громади віруючих, то неможливо з цим впоратися", - зауважив він.

Релігійний діяч зазначив, що кримські татари порівняно недавно приїхали до Львова, і їх ще не сприймають як постійну спільноту. Він висловив запевнення, що коли Крим знову стане українським, то більшість кримських татар повернуться на батьківщину і поїдуть з місць тимчасового проживання. 

"Більшість, які виїхали мріють повернутися. І що буде коли ми побудуємо велику мечеть, а мусульмани поїдуть звідси? Ми маємо певні доми молитви у Львові. Наша релігійна громада зараз робить ремонт у культурному центрі, де буде молитовна зала, яка буде відкрита для всіх мусульман", - розповів Ісмагілов.

Він сказав, що перш ніж будувати мечеть, треба влитися у нове середовище і показати, що кримські татари мають інше віросповідання, вони такі ж українці. 

ЧИТАЙТЕ: У Криму треба активізувати протестний рух

"Важливо, щоб у кожному великому місці була мечеть. Поки що ми можемо обійтися молитовними будинками, а якщо громада буде зростати і органічно впишеться, то можна буде будувати мечеть", - додав він. 

Водночас голова мусульманської кримсько-татарської релігійної спільноти "Їхсан" Ернест Абкелямов зазначив, що питання будівництва мечеті є одним із трьох актуальних, які виникли зі збільшенням кримськотатарських переселенців у Львові.  

"Після кількох зустрічей з місцевою владою перше питання, яке прозвучало, - це можливість розширення земельної ділянки на Голосіївському кладовищі для захоронення мусульман для обов’язкового проведення культових мусульманських обрядів. І друге питання, яке зараз обговорюємо - це надання приміщення Дому молитви, де мусульмани могли би молитися, де б організували заняття для вивчення основ релігії. Третє - питання мечеті", - наголосив релігійний лідер. 

За його словами, мечеть для мусульман – це не лише культова споруда, куди приходять на п’ятничні молитви і звершують обряди, але й громадське місце, яке допомагає почуватися мусульманину захищеним, де він може знайти розуміння та рішення  на свої проблеми.  

"У стінах мечеті мусульманам легше зберегти свою культуру і віру та передати її своїм дітям. Мечеь – це визнання ісламу в суспільному просторі і повага до носіїв мусульманської релігії. Мечеть не є загрозою у багатому історично і висококультурному Львові", - запевнив він. 

Абкелямов зауважив, що його друзі-переселенці задоволені тим, як львів'яни їх прийняли і не мають ніяких претензій. 

ЧИТАЙТЕ: Путін намагатиметься зламати українців зсередини, – Рефат Чубаров

"Скільки б я не розмовляв зі своїми жодного поганого слова на адресу місцевого населення не було. Ми дякуємо львів'янам за гостинний прийом", - додав він. 

Український дисидент Мирослав Маринович підтримує прагнення кримськотатарських переселенців побудувати свою культову споруду і вважає, що всі релігійні права мусульман треба забезпечити. 

Він зауважив, що цінує досвід Майдану, на якому звучала не лише християнська, але й мусульманська молитва. Маринович нагадав про жест взаєморозуміння від  кримськотатрської громади, коли вони запропонували УПЦ КП надати свою мечеть для молитви, коли ті стали об’єктом переслідування в Криму. 

"Той факт, що Євстратій Зоря подякував і сказав, що скористається цією пропозицією при потребі, є візитівкою України для всього світу. Ми тільки чуємо сенсаційні повідомлення про релігійні сутички, а тут такі жести взаємоповаги", - зазначив громадський діяч. 

Він наголосив, що між мусульманами і християнами існують доктринальні відмінності, і з ними треба обережно поводитися та розуміти їхнє значення. 

На його думку, дві релігії не зможуть найближчим часом вступити в діалог на рівні доктринальних постулатів, однак не варто применшувати можливостей.

"Актуальним є взаємне пізнання. Конфлікти виникають через певні очікування двох видів. Один вид конфліктів – очікування загрози. Представники іншої віри викликають страх. У перші місяці переселення кримських татар до Львова ми вже відчули той страх. З іншого боку, очікування гармонійного співжиття і будь-яке непорозуміння спричиняє таке відчуття, що носій іншої віри свідомо спеціально діє агресивно", - зауважив Маринович. 

За його словами, мудрість полягає не в тому, щоб зробити життя безконфліктним, адже конфлікт як розбіжність інтересів буде завжди. Він наголосив, що важливо не допустити конфлікту як агресивної реакції на непорозуміння. 

"Мечеть є у Римі, мечеть є в Москві і Стамбулі. У всіх трьох центрах християнської цивілізації. Не уявляймо, що ми можемо бути більшими католиками ніж Папа. Заспокоймося, ми мешканці цього маленького краю. Ми пройшли великі переслідування і знаємо, що таке молитися без храму", - додав український дисидент. 

Муфтій Ісмагілов зауважив, що релігійним діячам важливо йти на діалог, аби віруючі не боялися одне одного, а були відкриті до проектів, до спілкування. 

ЧИТАЙТЕ: Крим наш

"Ми кажемо про діалог, а не про об'єднання чи примусові спільні служіння. Ми мусимо щось робити, щоб не було конфліктів, а було гармонійне суспільство. Цей діалог треба проводити для зняття цієї напруги. Я сподіваюся, що цей діалог буде не тільки у Львові, але й такий діалог буде у Києві і інших містах України з представниками різних спільнот", - наголосив він. 

Мусульманський служитель зазначив, що найбільш відкриті діалогу є греко-католики і православні Київського Патріархату. Не бачу зацікавленості в діалозі протестантів окремих структур і поки що не бачу зацікавленості у православних Московського Патріархату. Але якщо ми випрацюємо платформу, то діалоги продовжуватимуться", - додав Ісмагілов. 

Як повідомляв iPress.ua, 9 грудня голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у Брюсселі закликав Європейський союз зупинити президента Росії Володимира Путіна і вберегти кримських татар від переслідувань.

Головне управління Слідчого комітету Росії не знайшло підтвердження фактів викрадення кримських татар і вирішило не порушувати кримінальної справи.

Раніше лідер кримських татар Мустафа Джемілєв заявив, що за час російської анексії Криму на півострові зникли 18 кримських татар.

За даними РНБО, станом на 19 листопада у Криму з початку  анексії було викрадено 21 кримського татарина.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

11 12 2014 12:39
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
  • Андрій Осадчук: Важливо не просто зайти в парламент, критично важливо з ким туди йти"Я абсолютно переконаний, що однією із драм останніх десятиліть і драмою наших стосунків з олігархатом є фактична відсутність політичних партій, як незалежних суспільних інституцій, які мають відігравати ключову роль у представницькій демократії"
  • Алекс Лісітса: Похід в політику – це мій внутрішній протестАлекс Лісітса – український громадський діяч, провідний фахівець аграрного та харчового секторів економіки. Деякий час навчався та працював у Німеччині. Повернувшись до України, створив "Український клуб аграрного бізнесу", пізніше – очолив компанію ІМК. Зараз це підприємство котирується на Варшавській фондовій біржі, обробляє 123,9 тис га землі на Полтавщині, Сумщині та Чернігівщині, має елеваторні потужності 550 тисяч тонн
СТАТТІ