Україна порівнює підписання угоди з ЄС з "падінням Берлінського муру"
Інтернет-видання EurActiv прокоментувало нещодавню заяву Костянтина Єлісєєва, представника України при Європейському Союзі, у якій той розповів, що Україна робить усе можливе для розв’язання проблеми Юлії Тимошенко до саміту у Вільнюсі, під час якого має бути підписано угоду про асоціацію України з ЄС.
Втім, дипломат однієї з найбільших країн-членів ЄС сказав у коментарі EurActiv, що навіть виїзд Тимошенко на лікування за кордон, не вважатимуть достатнім кроком для заспокоєння побоювань ЄС щодо застосування "вибіркового правосуддя": "Такий крок був би бажаним, але цього недостатньо".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тимошенко залишатиметься джерелом конфлікту з ЄС
Посол з однієї зі східноєвропейських країн сказав навіть інтернет-виданню EurActiv, що тиск Німеччини у справі Тимошенко не виглядає обґрунтованим у довгостроковій перспективі. На його думку, в Тимошенко "є очевидні проблеми" з українським правосуддям через її дії як у бізнесі, так і на посаді прем’єр-міністра під час підписання газової угоди 2009 року, і цей факт складно ігнорувати.
Він додав, що ЄС, зазвичай, чинить тиск на країни, що прагнуть стати його членами, і вимагає не потурати злочинам чи корупції на високих посадах. "Якби ми посадили колишнього прем’єр-міністра до в’язниці, Комісія лише привітала б нас", - підсумував дипломат.
Костянтин Єлісєєв. Фото: iwp.org.ua
Проблемою, на яку вказав у розмові з журналістами Костянтин Єлісєєв, є також фраза у спільному комюніке саміту "Великої вісімки", що відбувся у червні, у якій учасники саміту "вітають торговельну та економічну інтеграцію Росії з деякими країнами регіону". Президент Росії Володимир Путін послався на цю фразу під час заключної прес-конференції: "Я був особливо радий побачити, що заключне комюніке саміту заявляє, що наші партнери з "Великої вісімки" вітають інтеграційні процеси, що відбуваються на пост-радянському просторі, зокрема створення Митного Союзу".
Після початку переговорів щодо комерційного договору у нашому розпорядженні буде 2-3 роки, а значить, у нас з'явиться тисяча приводів, щоб нагадати Києву, що таке демократія. Ми врятуємо Юлію зрештою. Але Україна важливіша, ніж її колишній лідер, - глава однієї з європейських країн на умовах анонімності
Наявність цієї фрази у комюніке викликала в Україні підозри, що члени Вісімки, які водночас є членами ЄС (Німеччина, Франція, Великобританія, Італія) мають "приховані наміри" щодо України. Джерела EurActiv серед дипломатів країн-членів ЄС кажуть, що ця фраза опинилася у комюніке через помилку, яку зробили особисті представники голів держав, що узгоджували текст від імені цих країн. Російських дипломатів вважають дуже вправними в узгодженні текстів спільних заяв, оскільки їм часто вдається обдурювати своїх колег.
Не треба підганяти українців до розрахунку з минулим
Історик Тімоті Снайдер. Фото: commons.wikimedia.org
Американський історик Тімоті Снайдер під час дискусії з лівим інтелектуалом Славоміром Сєраковським та міністром внутрішніх справ Польщі Бартломєєм Сєнкєвічем висловлює думку, що можливою є спільна польсько-українська пам’ять про Волинську трагедію. Витяг з дискусії було опубліковано у Gazecie Wyborczej.
Снайдер пропонує звернути увагу на вплив та значення потрійної окупації на Волині у 1939-1944 роках: "Ані польська, ані українська перспектива не пояснюють нам того, що сталося. Болісні відчуття – це не те саме, що історичні пояснення. .... Хоча й біль на польському боці є величезним, а емоції на українському боці теж сильні, вони є лише мінімальною частиною пояснення цієї події. Це її наслідки – але щоб їх зрозуміти, ми повинні усвідомити також вплив нацистів та радянської влади, ми повинні зрозуміти, що значила потрійна окупація на Волині".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польські політики скандалять через УПА, а Коморовський поважає український націоналізм
У відповідь на запитання Сєраковського Снайдер каже, що не називав би того, що сталося на Волині геноцидом. Йому здається, що проблемою у дискусії про історію є те, що люди шукають таких моментів, як 11 липня 1943 року на Волині, де є лише одна перспектива: "Якщо я читаю польську публіцистику останніх кількох тижнів, то, зазвичай, у ній замість історії є винятковий момент і дозволеною є лише одна перспектива. Але це не історія. У моменті, коли є лише одна перспектива, немає історії, є пам’ять, оповідання, емоції".
Для американського історика важливим є питання правил гри, якщо поляки засуджують українців або навпаки: "Якщо ми говоримо про геноцид, то на кожного поляка, вбитого під час етнічних чисток на Волині, 60 українців були заморені голодом насмерть десятьма роками раніше. Це зовсім інший масштаб. 3 млн. людей, переважно українців, було вбито свідомою політикою голоду. Чи це геноцид? Це питання в Україні є значно важливішим, ніж волинське".
Снайдер звертає увагу, що під час Голодомору в Україні у польсько-радянських відносинах настав період потепління, і хоча польські спецслужби добре знали про голод та інформували про нього у звітах, політичний розрахунок полягав у тому, щоб про нього не писали.
Я бажаю, щоб ця рана швидше зажила в пам'яті двох братніх народів, і нам не потрібно забувати, що від конфліктів між польським та українським народами завжди вигравав хтось третій, хто завжди погрожував нашій незалежності, нашій свободі, - президент Польщі Броніслав Коморовський
Звертаючись до міністра Сєнкєвіча, Снайдер погоджується з ним, що поляки повинні бути в стані розпочати діалог про пам’ять з українцями, коли це буде можливо, і зазначає, що проблему Волинського злочину в Україні не можна буде розв’язати польськими руками.
Водночас, він згадує і про внутрішньополітичний вимір Волинської трагедії в Україні: "Проблема Волині в Україні є політичною проблемою, що має цілком інший характер, ніж тут. Там Волинь означає нагоду для певної частини Партії регіонів називати всіх право-центристів фашистами. У Києві є, на жаль, дуже цинічні люди, що особисто не мають нічого спільного з Волинню або з тією трагедією, котрі застосовують її для того, щоб затаврувати правих, а власне центристів як фашистів. Ми повинні розуміти, що там є своя внутрішня динаміка, і Польща не в стані попри свої найкращі наміри її змінити".
Американський історик рекомендує полякам "визнати, що існує також український нарратив" спільної історії. "А потім треба вийти з національних меж та поглянути на Волинську різанину з європейської перспективи, - підсумовує Тімоті Снайдер. – Власне немає іншого виходу".
Радник Путіна погрожує Україні "катастрофою"
Радник Путіна, Сергій Ґлазьєв. Фото: bfm.ru
Німецька газета Die Welt звертає увагу на відео з погрозами радника Путіна, економіста Сергія Ґлазьєва на адресу України, що змалював для неї катастрофічний сценарій, який буде реалізовано, якщо вона підпише угоду про асоціацію з ЄС.
Ґлазьєв зробив цю гучну заяву, у якій навіть лякав українців необхідністю перебудувати свої залізничні колії до вужчого стандарту, близько 4 тижнів тому, але лише минулого тижня її відеозапис з’явився в інтернеті у вільному доступі.
Die Welt зазначає, що заяву Ґлазьєва в Україні сприйняли як "ультиматум". Україна зробила крок до членства у Митному Союзі у червні, коли звернулася з проханням отримати статус спостерігача.
"Можливо, це була спроба частково заспокоїти Москву, але водночас відкласти прийняття остаточного рішення на потім", - пише оглядач Die Welt Ґергард Ґнаук.
У будь-якому випадку, "плани Путіна з реінтеграції" України не обов’язково закінчаться успіхом. Відносини між президентами – Путіним та Віктором Януковичем вважають дуже поганими. Спочатку у Москві вважали Януковича проросійським кандидатом, але потім зрозуміли, що його неможливо контролювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець балансування між ЄС і Митним Союзом
Видання звертає також увагу на зусилля України з диверсифікації джерел постачання газу з метою знизити високі витрати на його імпорт. Цього року імпорт газу впаде до 26 млрд. кубічних метрів (з 42 млрд. у 2010 році).
В "Газпрому" Нафтогаз придбає 18 млрд. кубічних метрів. Близько 1,5 млрд. кубічних метрів газу може надійти з Польщі та Угорщини. З території Словаччини гіпотетично може надійти до 10 млрд. кубічних метрів газу. Проте, "Газпром" блокує останній напрямок за участю словацького оператора газопроводів. Це "повне порушення другого та третього енергетичних пакетів ЄС", згідно з якими газопроводи повинні бути доступними для усіх сторін.
Підготував Сергій Брикса
